54-річна Надія Заєць та 73-річна Ніна Лебідь із села Супрунів Літинського району Вінниччини побилися через покійного Станіслава Лебідя. Удова підозрює, що сусідка Надія крутила роман із її чоловіком. Після бійки в Ніни Лебідь струс мозку та гнійна гематома на голові. Жінка подала до суду. Той зобов'язав Надію Заєць сплатити сусідці 5 тис. грн моральної шкоди.
— Де це правди шукати? Скільки живу, такого лиха не знала, — зустрічає на подвір'ї висока жінка у ситцевому халаті. Сідаємо в альтанці. На очах у Надії Данилівни сльози. Біля неї сідають онуки 13-річна Аліна та 9-річна Аміна. — Стояла якось із сусідкою балакала. Ішла Ніна, в руках був пакет, у ньому кошельок. Мене цим пакетом три рази вдарила. На третій я її відштовхнула. Вона вперлася на шифер.
Ніна Лебідь на суд принесла дві фотографії, де в неї закривавлене обличчя. Сільський фельдшер Оксана Кожухівська, 36 років, надавала їй першу допомогу:
— Вона прибігла до мене через час після бійки. На обличчі була тоненька струїчка крові. Вона розмастила її по лиці. Хотя там була невеличка царапинка на лівій щоці й на голові. Почала кричати, шоб обмотала їй усю голову. Упаковка бінта на неї пішла.
Надія та Ніна змалечку знали одна одну. Їхні хати стоять навпроти. До бійки дружили.
— Вона у Вінницю переїхала, як заміж вийшла. На літо приїжджала сюди, тако прийде, посиде, побалакаєм. Як приїде, я їй молочка, яєчок дам. Шо зробилося, ума добрати не можу, — згадує Надія Данилівна.— Якось я з онуками сиділа на дворі, вона пришла, сперлась на забор і кричить: "Скажи, ти шо, з моїм Стасіком мала роман?". Ні з того ні з сього почала паскудити мене по всьому селі.
На вулиці зібралися з десяток односельців. Вони прийшли підтримати Надію Заєць. Кажуть, що до бійки Ніна Лебідь розказувала усім про любощі між Надією Данилівною та її чоловіком.
— Кого Ніна в селі не стріне, усім розказує, шо Надя поламала дівани з Стасіком, шо горілку йому носила, — говорить чорнява жінка. — Каже, Стасік цілував її коло хвіртки. У них роман ше з 1994 року. Всьо в таких подробностях розказує, як то вона свічку їм тримала. Ми тільки сміємося з цього, бо ж всі знають, шо це неправда. А чоловік її хароший був, худий, малий. Крутила ним, як хтіла. Останній рік і з хати не виходив, бо слабий був. Вона зараз ходить по кладбіщі, дулі йому тикає і кричить: "Скільки ти з нею роман мав?".
— Вона в нас, як будільнік. Стає в п'ятій ранку. Як тітка Надя жене корову, спреться на забор і обзиває її на чом світ стоїть. Усьому селу чути. Тітка Надя плаче днями і ночами, — розказує Людмила Марчук, 34 роки.
У Надії Данилівни чоловік помер 30 років тому.
— Замуж більше не виходила, не хтіла, шоб моїх двох дівчаток хтось обіжав. Усе життя сама заробляла, ростила їх. Колгосп мені поміг нову хату звести. Пенсії ше не получаю, все діти купляють, із города привозять. Із чого я возьму ті гроші. Це все неправда. Я свідків маю, а суддя їх і слухати не хоче. Позичу цих 5 тисяч, щоб вона вже відчепилася.
Чоловік, через якого сталася бійка, помер торік. На автобусній зупинці зустрічаю вдову Ніну Лебідь.
— Надя схопила мене і почала бити, — згадує події того дня вдова. — П'ять раз вдарила головою об шифер на сарайчику в сусідки. Мене об'юшила кров. Я безневинна душа. Як тільки я до Вінниці їхала, Надя Заєць за бутилку — і до мого Стасіка. Хай тепер сплатить мені моральний ущерб.
3 
1
Коментарі