У суботу, 26 серпня, альтист Юрій Башмет дав концерт у Львівській опері. Це був подарунок його батькові Абрамові на день народження. 80-річчя Абрама Башмета, який живе у Львові, відсвяткували у ресторані "Шекспір".
— Чи танцювали? Таке питаєте. До шостої ранку! — заявив "ГПУ" Абрам Борисович. — Старший син Євген постарався. Він у нас естрадник. Шкода, що пізно почали: літак із Москви запізнився. Юрій з родиною прилетів тільки о 16-й, а концерт почався о 19-й і майже до опівночі тривав. Доки в ресторан заїхали...
Башмет запросив нас додому — у двокімнатну квартиру в центрі міста. Тут висока стеля, звичайний ремонт, старі меблі. Спальня і кабінет разом. Біля широкого ліжка, застеленого чимось темно-жовтим, — робочий куток. Господар зустрічає нас у гумових капцях, темних штанах і лляній сорочці. Майже півобличчя затуляють великі окуляри. За маленьким столиком він упродовж 30 років збирає афіші, публікації, твори, плакати про сина. Мріє зробити у квартирі музей.
Над ліжком висить чорно-білий портрет дружини Абрама Башмета Майї.
Аби потрапити на кухню, треба пройти простору вітальню. Тут дерев"яний сервант, два м"які крісла, журнальний столик, бордовий диван.
Жінку поховав 20 років тому
— Прошу, сідайте, — примовляє Абрам. — Кажете, я гарно виглядаю. Напевно, на 79, а не на 80? — сивий чоловік уперше посміхається. Говорить повільно. — А коли залицяюся до когось, то ще ліпшим стаю: краватку натягну, сорочку.
Поправляє окуляри і продовжує:
— Я сам живу. Жінку поховав 20 років тому. Сини роз"їхалися. Євген мешкає у Німеччині, на гітарі грає. Має дружину, двох доньок: Марія — балерина, а Анжела заміж за Гаріка Кричевського вийшла. Усі приїжджали. Батьки Гаріка подарували мені годинник, бачите, йде, — показує обпертий до стіни механічний годинник. — Чого тільки не дарували: радіотелефон, термометр з Німеччини, вази, картини, постіль. Квіти усі пороздавав. Від друзів із Франції лишив тільки 80 троянд і ще кілька букетів, — киває на біле пластмасове відро з квітами. — Євген сорочку красиву подарував, а Юрій — концерт і гроші. А коньяків понаприносили: не знаю, чи до кінця життя вип"ю! Я ж невибагливий.
Скаржиться, що в гості Юрій приїжджає рідко. Востаннє був два роки тому:
— На презентації книжки, яку ми про нього написали. Не знаю, коли тепер його й чекати. Але інколи бере мене на гастролі. Уже 10 років їздимо разом на острів Ельба. Там, на фестивалі сучасної класичної музики, Юра артдиректор. У Москві вони мають п"ятикімнатну квартиру. А за 40 кілометрів, під містом — будинок. Басейн великий, сосновий ліс. Недалеко Микита Михалков має особняк. Там багато зірок живе. Але Юра буває у тих маєтках місяць на рік, решту часу їздить по світу. Я востаннє був у нього вдома три роки тому, коли онука Ксеня заміж виходила. Вона грає на фортепіано і чоловіка знайшла теж музиканта.
Ще раз запрошує до кабінету. Там на тумбі стоїть старий чорно-білий телевізор.
— Не знаю, куди діти, — бідкається Абрам.
— Юра новий "Самсунг" подарував, і на кухні маю ще один, маленький...
Розповідає, що цю квартиру колись отримав замість іншої — у Ростові-на-Дону.
— У Львові жили мої батьки, померли тут. Поховані біля Янівського цвинтаря, на єврейському кладовищі. І дружина лежить поруч. Провідую могили не так часто, як хотілося б. То часу нема, то сили.
1926 — Абрам Башмет народився в Одесі
1948 — одружився з Майєю. Закінчив Ленінградський інститут автоматики на залізничному транспорті; згодом працював на Львівській залізниці
1949 — народився син Євген, переїхали у Ростов-на-Дону
1953 — народився син Юрій
1958 — переїхали до Львова
1971 — Юрій закінчив Львівську спеціальну музичну школу, вступив до Московської консерваторії
1976 — гран-прі Юрія на конкурсі альтистів у Мюнхені
1985 — померла Майя
1986 — Юрій створив оркестр "Солисты Москвы"
2 
1
Коментарі