— Перед Майданом Василь прочитав "Чорного ворона" Василя Шкляра. Мабуть тому під час революції він узяв собі псевдо "Крук", — каже лучанин, 30-річний Роман Мойсей.
20 лютого виповнилося два роки, як від вогнепального поранення в груди на вул. Інститутській у Києві загинув його брат Василь Мойсей, 21 рік.
— На Майдан Василь їздив переважно на вихідні з товаришем Степаном Стецьковичем і отцем Олександром Вронським, — розповідає Роман. Він настоятель храму Святої Великомучениці Варвари. — Востаннє виїхав до Києва у ніч на 19 лютого. Вася казав: "Я не їду за Європу. Їду, щоб Європа була тут". Я не був на Майдані, бо тоді дружина була вагітна. Через місяць після смерті брата в мене народилася донька. Її поява на світ трошечки полегшила біль втрати.
Василь навчався в університеті "Україна" у Луцьку. Мав отримати диплом реабілітолога. Хотів стати священиком.
— Часто сниться мені і мамі, — говорить Роман. — Одного разу я прийшов до нього на могилу і запитав, як мені жити далі, як бути без нього. Вночі мені сниться, ніби ми з ним маленькі, граємося у хованки. Де б я не сховався, він стояв поруч і усміхався. Тоді я зрозумів, що він завжди зі мною й допомагає мені.
— Містика у його псевдо "Крук". Одного разу ми з мамою поїхали на Майдан. Вона сильно плакала. Тут до Жовтневого палацу прилітає чорний ворон і починає голосно каркати. Ніби просить: мамо не плачте. А коли торік до Луцька приїжджав письменник Василь Шкляр, ми пішли з ним на Меморіал пам'яті, де похований Василь. Раптом прилітає молодий крук і сідає до Василя на могилу. У Шкляра виступили сльози.
На честь Василя Мойсея перейменували частину проспекту Перемоги у Луцьку.
Коментарі