— Нещодавно зробила знайомій два сантиметрового йоркширського тер'єра. Це одна з найменших моїх робіт із полімерної глини. Як показувала всім того собаку — забороняла дихати на нього, щоб раптом не загубився, — розповідає киянка 34-річна Марія Відейко. Чотири роки виготовляє мініатюрні вироби для лялькових будиночків та прикраси.
— З дитинства займалась рукоділлям. Захоплювалася керамікою, м'якою іграшкою, бісероплетінням, штучними квітами, вишиванням. За писанкарство отримала звання народного майстра. Всі ці знання застосовую під час виготовлення мініатюр, — продовжує Марія. На подвір'я свого будинку в столиці виносить невисокий столик. На ньому розкладає іграшкові фігурки й меблі. У коробці з-під цукерок — пакетики з квітами, брошки, маленькі книжечки.
— Починала з меблів для лялькових будинків, — показує на мініатюрну стінку білого кольору. На її поличках — шкатулки з ґудзиків, книжки, чайник, вазон. — Зробила з дерев'яних лінійок. Їх важко пиляти, тому перейшла на картон. Із меблями брала участь у виставці. Отримала перше місце в змаганнях серед майстрів.
З металевої коробки жінка дістає глиняні квіти з очима і гострими зубами в горщиках. Коштують 99 грн. Поряд ставить вазони з трояндами, фіалками, гіацинтами та кімнатними рослинами.
— Використовую японську глину, — продовжує Марія. — Вона застигає на повітрі й перетворюється на пластмасу. Потрібно швидко ліпити, бо твердіє. Землю імітую за допомогою кави.
За останні два роки матеріали подорожчали втричі. Творю зі старих запасів. Інколи у хід іде картон від сухих сніданків, ґудзики, кришки від гірчиці, палички для кави, від морозива. У пригоді стає фурнітура зі старого одягу, обгортки від цукерок. Валізи і сумки робила зі шкіряних речей із секонд-хенда. Там же купила солом'яну сумку. З неї склеїла міні-кошики.
На шиї в майстрині висить підвіска у вигляді книги з оком. Має металеву застібку.
— Нещодавно вигадала прикрасу. Назвала МахБуком, — каже Марія. — Усередині чисті аркуші. Можна записувати паролі чи філософські вислови. До свого збираю автографи. Вже є два — від актора Богдана Бенюка та письменника Леся Подерв'янського.
Одна з наймасштабніших робіт — іграшкова кімната. Робила разом із подругою Альоною Ніколенко, яка створює ляльок.
Почалося все з того, що біля смітника помітила футляр від швейної машинки. Мене тоді хлопець проводжав додому. Посоромилася взяти, бо тільки почали зустрічатися. Два тижні футляр мокнув під дощем. Поки не витримала і забрала.
Тепер там живе іграшковий ведмідь із полімерної глини заввишки в сантиметр. У шафі висять сукні на плічках із дроту. На столі лежать мініатюрні журнали. Їх постійно намагаються взяти в руки — вже відклеїлись сторінки. Із кімнатою виграли конкурс — нам подарували безплатне місце на ярмарку ручних виробів.
7 
1
Коментарі