Кіт Мішка п"є пиво й купається з господарем у ванній

Віра Соколова з Кіровограда заварила каву для себе й кота Мішки. Гарячу він пити відмовляється. Господиня вихолоджує її ложечкою — Автор: фото: Наталія ПАВЛЕНКО

"Мішка морду в бокал із пивом якось засунув. Спочатку пирсь-пирсь, а потім лизь-лизь. Не відірвеш, — розповідає про свого кота 49-річна Віра Соколова з Кіровограда. — А раз були гості. Пили вино. Мішка тинявся-тинявся, потім морду в склянку. Як допався! Дійшов до порога і впав. Проспав чотири години".

Жінка каже, задля цікавості коту пробували підсунути горілку. Але той її не п"є. Він народився на Михайла — 21 листопада, тому й назвали Мішкою. Важить 10 кг.

Кіт обнюхує мене на порозі, а тоді лягає на мою сумку. Господиня на кухні варить каву.

— Мішка любить чорну, без молока чи вершків. Щоранку з чоловіком іде на балкон. Володя йому відливає зі свого горнятка, бо той кричатиме не своїм голосом.

Тварина відмовляється пити гарячу каву. Чекаємо, доки вичахне.

— У чоловіка й кота — чоловіча солідарність. Коли Володя курить на коридорі, Мішка біля нього. Як чоловік купається, залазить йому на коліна, лапи спускає, по воді б"є хвостом. Зі мною такого не робить.

На кухні у Віри Володимирівни ікони, лампадка.

— Коли я читаю акафіст (православні гімни, що прославляють Христа. — "ГПУ"), Мішка теж молиться. Сидить поруч. За 40 хвилин не ворухнеться, не нявкне. Дивиться на мене. А спробуй газету чи книжку взяти — виб"є мордою, що та книжка летітиме далеко-далеко.

Розповідає, що кіт товаришує із сусідським собакою Семом.

— Як вийдуть на сходи, Сем нагинається і висуває язика. Лижуться вдвох. Сусіди збігаються дивитися.

Мішка їсть сирі печінку, серце, нирки. Любить морську рибу.

У чоловіка й кота — чоловіча солідарність

— На день народження купуємо йому 20 вітамінок. Дозволяємо всі з"їсти за раз: вони йому — як нам шоколадки. Раз принесли живу мишу, то він грався, аж поки втекла. Шукали гуртом.

Мішка йде до туалетного лотка в коридорі. Потім підходить до дверей ванної. Нявкає.

— Просить, щоб помила його, — сміється господиня. — Такий чистюля.

Розказує, що у школі, де працює учителькою, є кішка Білочка. Її підгодовують учні та вахтери. Купили їй будиночок.

— Куди я її тільки не віддавала, і людям у квартиру — тікає. Я узяла її до себе, хай, думаю, із Мішкою живуть. То вона й від мене утекла. Я за Білочкою гналася, а вона знову в школу прибігла.