— З Ромою познайомилися, коли він в армію ішов. Потанцювали, а вранці його забрали. Писав мені есемески, а я листи щотижня слала. Той рік мені тягнувся, як три. Коли повернувся, освідчився. На золоте колечко грошей не мав. Подарував срібне. Після того півтора року зустрічалися. Чекали, поки університет закінчу, а Рома роботу знайде, — каже лучанка 22-річна Оксана Борисюк.
6 вересня вийшла заміж за Романа Притулу, 24 роки.
— Велике весілля вирішили не робити, — розповідає наречена. — У мене брат чотири роки тому женився. Батьки покликали 150 гостей: родичів, сусідів і колег. Близька рідня дарувала по 100 доларів з подружжя, а сусіди несли по 200 гривень за двох. А в нас одне місце коштувало 230. Ми з Ромкою позвали 60 гостей: 20 з моєї сторони і 40 — від чоловіка. Багато родичів не змогли прийти через війну на сході. У Роминої тьоті син в госпіталі лежить, ледь вижив після Іловайська. У мене два двоюрідні брати на Донбасі воюють. Рому теж хотіли забрати на війну. Але він торік переніс дві операції на шлунку.
За місце у ресторані молодята платили 300 грн.
— За ці гроші готують салати і гарячі страви. М'ясо, ковбасу та солодке несли з собою, — говорить Оксана. — У тата кум працює на спиртзаводі, взяв нам горілку по оптовій ціні. Просили повара не готувати шубу й олів'є, голубці і фаршировану рибу. Воно так усім приїлося. Торт замовили триповерховий. Але на весіллі його ніхто не їв. Роздали гостям разом з короваєм. Нам усі дарували гроші. Була у кількох подруг на весіллі. До кризи клали по 100 доларів, тепер — тисячу гривень від сім'ї. Це вважається нормальним подарунком.
На весілля витратили 27 тис. грн.
— Зекономили на операторі. Весілля на камеру знімав хресний, — каже Роман. — Фотографа взяли за 1,5 тисячі гривень, хоч у загсі хотіли впарити свого за 400 доларів. Спочатку планували їхати на розпис лімузином. Та вирішили не викидати грошей на вітер. Товариш возив червоним "Ауді".
Святкували в розважальному комплексі Луцька. У сусідньому залі гуляли весілля штунди чи баптисти. Там не було ні музики, ні горілки. Їхні гості до нас приходили танцювати і бігали на пиво в сусідній ресторан.
Запросили до столу священика, який нас вінчав. Моя мама у хорі співає. Знає його сім років. Він другий тост підняв за мир в Україні і заспівав пісню про Путіна. Говорить: слово "хуйло" — то не матюк. Речі треба називати своїми іменами. Його підтримав весь зал. Музиканти кажуть, що на інших весіллях її просять заспівати по п'ять разів.
Оксана і Роман після весілля переїдуть жити у Київ. Наречений працюватиме далекобійником. Оксана влаштувалася на роботу в агентство нерухомості.
— У Луцьку нема чого сидіти, — пояснює Роман. — Там водію пропонують 2 тисячі гривень. Тут за цю роботу готові платити сім. Двокімнатну квартиру, що бабуся переписала на мене, здаємо в оренду за 1,5 тисячі. Тут за ці гроші винаймаємо кімнату в трьошці.
45 років холостякував грузинський президент Георгій Маргвелашвілі. 10 вересня розписався з художницею та актрисою 49-річною Макі Чічу. Пара кілька років жила у цивільному шлюбі. Побралися в грузинському місті Душеті. Мака працює візажистом на місцевому телеканалі. Кажуть, вона вагітна. Але подружжя цю інформацію не коментує. Про попередні стосунки президента нічого не відомо. Має позашлюбну доньку Анну, 22 роки. Раніше Маргвелашвілі дорікали його статусом, не типовим для глави держави. Президент відповідав, що піде до загсу, коли закохається.
3 
1
Коментарі