— В Америці я вийшов на пенсію успішним фармацевтом та військовим. Відчував, що не зробив нічого корисного в житті. Вирішив поїхати до друзів в Україну. Продав усе: великий будинок із басейном, дві машини, — розповідає 72-річний Уолтер Орр Скотт. Шість років живе в місті Жмеринка на Вінниччині.
Зустрічаємося в центрі міста. Уолтер — сивий, одягнений у світлі шорти та сорочку. Відрізняється від місцевих тим, що носить гольфи до коліна.
Живе в будинку на околиці Жмеринки. На подвір'ї — прапор України. Лише 4 липня в День незалежності США його замінює на американський. Спілкуватися йдемо до робочого кабінету. Дорогою показує картини з українськими хатами та пейзажами, які колекціонує. Вони розвішані по всьому дому. У кабінеті біля вікна висить карта України і мініатюрний портрет Тараса Шевченка. Навпроти — дошка з українськими словами та англійським перекладом.
— Мої друзі жили в Жмеринці й неподалік Хмельницького. Я приїхав до них на короткий час. Потім спробував півроку пожити в Києві. Але місто гучне. Там багато людей, машин і скажених водіїв. Повернувся сюди. Тут тихо, люди дружелюбні. Можна під час роботи спостерігати за природою, — чоловік показує на поле за вікном.
— Помітив, що українці мають неправильне уявлення про Америку, — продовжує. — Це через телебачення. Після переїзду Уолтер Скотт почав писати вірші та оповідання. Усі твори пов'язані з Україною.
— Багато років мав намір написати книжку. Новелу з трьох частин. Але в Америці навіть не намагався починати. Коли переїхав сюди, не знав, чим зайнятися. В очі впали місцеві проблеми. Відчув, що потрібно про них написати. Це було задовго до Майдану. Перший мій вірш "Танок по ямах" — про погані дороги. Побачив, що в Україні люди їздять хвилькою. Думав, дев'яносто відсотків водіїв — п'яні. Коли купив машину й сів за кермо, зрозумів, що п'яні ті десять відсотків, які їдуть прямо.
В України дві проблеми — корупція та війна на Донбасі. Остання стала для мене персональною. Нещодавно загинув чоловік, із яким познайомився в Жмеринці. Він приїжджав у відпустку. Повернувся в зону бойових дій і потрапив під обстріл, — каже американець.
Багато хороших речей в Україну приходить з-за кордону. Але потрібно бути обережними. Дечому варто сказати "ні". У західних країнах, в Європі та Америці забули про Бога. Наприклад, у Штатах діти отримують освіту за гроші батьків, а потім подають на них до суду. На сході й півночі — не здатні на доброту росіяни. Україна — посередині. Тут не втратили своїх культурних цінностей. Цінують сім'ю, Бога, уміють допомагати. Через 20 років країна може бути лідером, як зараз Німеччина.
Не можу не сказати про красу українських жінок. Вони — леді. Американки свою жіночність втрачають. Є жарт, який я люблю розповідати. Мене запитали: "Що таке рай?" Відповів, що рай — це американські зарплати, китайська їжа, британський будинок та українська дружина. А коли ж мене запитали про те, що таке пекло, я відповів, що це — українська зарплата, китайський дім, британська їжа та американська дружина.
Благодійні кошти віддає бійцям АТО
Уолтер Орр Скотт зібрав 13 тис. грн на презентації книжки "Вставай, Україно". Гроші передав на підтримку бійця АТО Олексія Замірка зі Жмеринки. Він втратив на війні обидві ноги. Свої книжки письменник не продає. Просить робити за них благодійні внески для українських військових. Сам також займається волонтерством.
— У книзі розповів історії бійців АТО. Наприклад, про чоловіка, який повернувся з війни неушкоджений, але психологічно надломлений. Його сім'я розпадається, він починає пити, не може знайти роботу. Вирішує вчинити самогубство. Але один випадок змінює його життя, — каже Уолтер Скотт. Бере з полиці товстий макет книжки з-поміж десятків інших томів. Серед них — перекладений та оригінальний "Кобзар". — А це — короткі історії, в основі яких — поезії Тараса Шевченка. Хотів зробити його творчість більш сприйнятливою для молоді, яка не дуже любить вірші.
13 
1
Коментарі