середа, 30 листопада 2011 06:30

Червоненко забирає цукерки в сина

Автор: фото з сайта www.rudenko.kiev.ua
  Євген Червоненко стріляє металевими шариками з рогатки по вікнах залізничних вагонів на столичній станції Київ-Московський у 2005 році. У такий спосіб тодішній міністр транспорту перевіряв їх на міцність
Євген Червоненко стріляє металевими шариками з рогатки по вікнах залізничних вагонів на столичній станції Київ-Московський у 2005 році. У такий спосіб тодішній міністр транспорту перевіряв їх на міцність

51-річний Євген Червоненко, президент автомобільної федерації України, замість комп'ютера купив собі айпед. Це невеликий планшет, схожий на тонку книжку, працює від дотику пальців.

— У мене там усі новини, пошта, замітки. І через нього скандали вдома. Дружина заявляє: "Ти що, вже з ним лягаєш? Ану припини. Тут іще я молода", — жартує екс-політик у своєму офісі в центрі Києва.

На стінах багато знімків Червоненка із перегонів, чимало нагород і кубків. На столі акуратно складені папери. Комп'ютера немає.

— Усі ці понти я прибрав. Мені дуже подобається, що в будь-якого баклана, який знає тільки дві кнопки, стоїть комп'ютер. Питаю: "Ти ним сильно користуєшся? Ти що, програмер?" Або ще мене дратує, коли "селянин" доріс до чийогось помічника. Стає надутим, несе себе, бо на "лексусі" їздить. Але ж не через нього тебе поважають інші. На "лексусах" зараз і проститутки їздять. А він має "лексус" і при цьому залишається свинопасом.

Євген Альфредович очолює департамент авіації Міністерства з надзвичайних ситуацій. Доти був першим заступником голови Київської міськдержадміністрації з питань Євро-2012. Опікується міжнародними перевезеннями. Одружений утретє. Дружина Ніна виховує їхнього сина 3-річного Альфреда. Вона молодша від чоловіка на 13 років.

— Я всім своїм жінкам пояснював дуже просту річ прямо на старті: якщо ти поставиш ультиматум — гонки або я, то залишаться гонки. Хтось витримав, а хтось ні. Із теперішньою дружиною розходимося тільки в одному. Колись вона багато їздила зі мною на гірських лижах, а тепер каже: "Я вже втомилася". А я ветеран у гірськолижному спорті, мені треба тренуватися. Вона багато пройшла зі мною. І коли ми заходимо навіть у найдорожче середовище, кажуть, що разом виглядаємо гордо. Мені цього досить.

— Син Альфред такий за духом, як і я. Кажу йому: "Пішли їсти". А він питає: "Я буду найшвидшим?" Відповідаю: "Якщо будеш їсти — станеш". Він у мене проходить дуже жорстку школу виховання. Просить: "Цукерку, одну". Я відповідаю: "Ти вже одну з'їв", — і не даю. Бо життя не даватиме йому поблажок. За кожну цукерку йому доведеться воювати. Інакше він перетвориться на мажорного овоча. Доньці Саші від першого шлюбу дав хорошу освіту. Далі вона сама пішла. Тепер переживаю, що досі незаміжня, хоч і красива, й освічена.

Запитую, чи часто робить подарунки дружині.

— Не можу сказати, що їй чогось не вистачає. Безумовно, дружині хочеться ще чогось. Жінки не пробачають жадності. А жити треба в ладу із самим собою. Нащо гори діамантів? Аби стати найбагатшим на кладовищі?

Ніна Червоненко не працює.

— Займається сім'єю і мною. Контролює мій гардероб, бо мені це не настільки важливо. А вона каже: "Ти публічна людина. Маєш ходити гарний". А мені плювати, чи я в "Бріоні", чи в чомусь іншому. Ношу на порядок дешевший одяг. А до цього півжиття проходив у бюджетних костюмах за 100 доларів. Порахував, що мені вигідніше змінювати їх щодня чи щотижня. Не буду називати одного соратника, який завжди одягав поношений, із чужого плеча костюм. А на нараді виставляв так, щоб усі бачили, що він має "Бріоні". Ну, блін, будь ти самим собою. Кого ти хочеш здивувати?

Зараз ви читаєте новину «Червоненко забирає цукерки в сина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі