"Син розміняв шостий десяток, а досі одинокий, — пише 78-річна Наталія Миколаївна із Вінниччини. — Переживаю, з ким він лишиться, як мене не стане. Мав у молодості сім'ю, але розійшлися через дурощі. Чому йому не повезло в житті? Хороший, не ледачий, біля землі вміє працювати, але любить випити. Я сварю його за це, а в нього на все одна причина: "А що робити, коли я самотній?"
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує долонею фото сивочолого чоловіка в джинсовій куртці.
— Якщо не зав'яже з випивкою, то до кінця року доведеться лікувати печінку і підшлункову. На його долю випало багато випробувань. Хороші жінки зустрічалися, але розпочинати стосунки з ними боявся. Обпікся у першому шлюбі. Зараз подобається йому знайома. Якщо буде сміливіший і запросить її на зустріч, розпочнуть довготривалі й хороші стосунки. Дійде і до цивільного шлюбу. Годі вагатися. Такий шанс доля дарує раз у житті.
"Маю чоловіка і двоє дітей, але недавно закохалася, — розповідає у листі 30-річна Євгенія з Київської області. — З одним хлопцем у нас сталася інтрижка. Я відчула себе жаданою. Одне з побачень переросло у дещо більше. Після цього новий знайомий почав мені погрожувати. Якщо не заплачу 10 тисяч гривень, розповість про секс чоловікові. Я боюся втратити сім'ю. Не розумію, як могла повірити людині, яка хоче нажитися за мій рахунок. Крім дітей і чоловіка, у мене нікого нема. Мати виїхала за кордон, стосунки з нею не підтримую більш як 10 років".
— Чоловік про все дізнається, тому краще про зраду розповісти. Колишній коханець не відступить, навіть якщо візьмете кредит і заплатите гроші. Виставлятиме нові рахунки й погрожуватиме. Повернути довіру чоловіка буде непросто, але пробачить заради дітей. Над стосунками доведеться працювати обом. Тріщина в шлюбі виникла кілька років тому, коли застали коханого на гарячому.
"Живу з донькою Оксаною, якій 53 роки, — пише 80-річна Тетяна Василівна із Закарпаття. — Вона теж удова. Чоловіка втратила через горілку. Онуці 21 рік. Вийшла заміж у 17, народила дитину, а через півтора року стосунки вичерпали себе. Не зійшлися характерами. Він їздить на заробітки, побудував хату, живе з батьками. Дуже любить сина, тому часто навідує. Внучка зовсім не займається дитиною. Каже, що любить, а хтось же хлопчика має доглядати, ростити, вчити. Донька на роботі. Мене лишають із малим. Я хочу спокою. Дітей повинні ростити батьки, а не прабаба. Онука хоче заміж вдруге. Зустрічається з жонатими чоловіками. Сьогодні один, завтра другий. Набрала кредитів, а віддавати нічим".
— Борги за онуку виплатить чоловік, з яким почала зустрічатися навесні. Влітку узаконять стосунки, але вже взимку почнуть ділити спільно нажите майно. Збереже сім'ю, якщо навчиться змовчувати і не підозрюватиме коханого у зрадах. Пізно повертається, бо працює. На інших жінок не задивляється. Якщо протримаються до наступної весни, куплять квартиру і внучка народить вдруге. Перший чоловік захоче виховувати сина сам. Онука не буде проти, і ви не заперечуйте. З батьком йому буде краще, ніж із вітчимом. Донька теж зустрічається з чоловіком, який трохи молодший за неї. В його обіймах почувається щасливою. Нехай не відмовляється від матеріальної підтримки.
"Майбутнього чоловіка я зустріла у 15 років, — розповідає у листі тернополянка Ірина, 43 роки. — У 20 ми побралися, я завагітніла. На ультразвуковому дослідженні лікар сказав, що мені краще зробити аборт. Дитина не розвивалася так, як це мало бути на моєму терміні. Чоловік намовляв, щоб не тягнула, бо лікарям видніше. А я не могла погодитися на операцію. Як можна вбити того, кого ти любиш. Поїхала на обстеження в Київ. Сказали: шанси невеликі, але є. Лягла на збереження. Грошима допомагала подруга, яка жила в Італії. Наша Наталка народилася здорова. Мала після пологів операцію з видалення грижі, але розвивалася нормально. Зараз їй 22 роки. Вагітна. І знову лікарі лякають страшним діагнозом. Здали купу аналізів. Свекруха каже, щоб робила аборт. А я відмовляю. Недавно їй наснився сон, ніби в нашу хату постукав чоловік і дав їй у руки немовля. Каже: "Звіть її Варварою". На УЗД наступного дня сказали, що в них народиться дівчинка".
— Народить здорову доньку. Нехай назвуть Варварою, бо сон не випадковий. Її молитви були почуті. Це немовля принесе багато щастя у вашу сім'ю. Не раз здавалося, що донька повторює вашу долю. Тільки їхати на заробітки, як наважилися ви свого часу, їй не варто. Добре там, де нас нема. На чужині не приживеться й роботу знайти буде важко.
"Чоловік не ходить, йому потрібна дорога операція, — пише 57-річна Наталія Григорівна з Полтави. — Ігор стоїть у черзі на лікування. Хтозна-коли дочекається і чи воно йому допоможе. Зараз із нами живе син Дмитро, який розлучився з дружиною. Маємо 4-річного онука. Хочу, щоб повернувся до жінки. Але хіба це можливо, якщо люди одне одного не розуміють? Страждає онук, якому треба і мати, і батько. Син хоче купити собі квартиру. У мене теж проблеми зі здоров'ям. Коли в нас закінчиться ця чорна полоса?"
— Це не чорна, а злітна смуга. Скоро все зміниться на краще. Чоловікові знайдуть донора. Частину витрат на операцію погасить держава. Зберігайте всі чеки на ліки. Син купить квартиру в грудні. Має шанс повернути сім'ю. Допоможе візит до психолога. Обоє вперті, не готові визнавати помилки і рухатися далі. Виграє той, хто першим попросить вибачення і запропонує почати все з чистого аркуша.
4 
1
Коментарі