На поїздку в Китай квартири моєї не хватить

Ольга ПОНОМАРЕНКО, 39 років, вчителька.
Закінчила Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини. Живе в райцентрі Тальне Черкаської області. Викладає географію в середній школі села Колодисте. Щодня добирається до роботи автобусом. Має 1450 гривень зарплати. Розлучена. Виховує 15-річного сина Петра — Ольга ПОНОМАРЕНКО, 39 років, вчителька. Закінчила Уманський педагогічний університет імені Павла Тичини. Живе в райцентрі Тальне Черкаської області. Викладає географію в середній школі села Колодисте. Щодня добирається до роботи автобусом. Має 1450 гривень зарплати. Розлучена. Виховує 15-річного сина Петра

Де мріє побувати вчителька географії Ольга Пономаренко

Париж. Про Париж мріє кожна жінка. До 9-го класу він для мене був байдужий. Потім прочитала "Собор Паризької Богоматері" Віктора Гюго. Хочу побачити не так місто, як собор. Обійти довкола, подивитися, де знайшли маленького Квазімодо, звідки впав і розбився Клод Фролло. Хочеться глянути на знаменитий Гревський майдан. Версаль і Лувр — уже потім. Ейфелева вежа зовсім не вражає — це просто шматок металу. Боюся розчаруватися. Знайома була там і каже, що Париж перетворився на місто негрів і арабів. Час від часу хуліганять, палять авто й магазини.

Місто Саскатун у центрі Канади. Шість років тому моя найкраща подруга Таміла Олійник у протестантській церкві познайомилася і вийшла заміж за канадця Стівена. Тепер живе в місті Саскатун. Одразу знайшла роботу — стала обличчям ювелірної фірми. Привозила рекламний буклет — вся в діамантових кольє. А Тамілі було вже 45 років. До цього шість років сиділа в Тальному без роботи, бо дитсадок, в якому працювала, закрили. Потім відкрили знову, але з новою завідувачкою. Тамілу на роботу не взяли.

Єрусалим. Хочу пройти дорогою Христа й помити ноги в Йордані. Побачити, де Ісус переводив через річку свій народ. Кажуть, Йордан не більший за наш Гірський Тікич. Мені це байдуже.

Шевченкова могила в Каневі. Соромно зізнатися, але ніколи не була в Каневі. А це ж за якихось 100 кілометрів від Тального. Щоліта збираюся, а все ніяк не виходить. 10 місяців — робота в школі. Як іду у відпустку, одразу лягаю в лікарню підлікувати хворий суглоб ноги. Потім на місяць їду до батька в село. Сапаю, підгортаю, вибираю картоплю. Білю хату всередині й зовні. Трушу сажу. В останню декаду серпня знову виходжу на роботу.

Єгипет. Хочу побачити Єгипет у час розливу Нілу. В дитинстві уявляла країну такою, як в американському кіно "Клеопатра" з Елізабет Тейлор. Потім дізналася, що то були паперові декорації.

Великий китайський мур. Якби вивчити сина й заробити трохи грошей — неодмінно поїхала б у Китай. Але це так, фата моргана. На таку поїздку квартири моєї не хватить.

Гора Фудзіяма. На схилах гори має рости японська вишня — сакура. Інколи так втомлююся, що заплющую очі й бачу себе біля неї. Просиділа б так цілий день. Аби тільки світило сонце й гули бджоли. Десь таким має бути небесний рай.

Барселона. Мій син — найвищий у класі. Грає у шкільній футбольній команді воротарем. Якби дав Бог, і він потрапив у "Барселону", я була би на сьомому небі від щастя. Футболісти багато заробляють. Тоді мала б гроші об'їхати увесь світ. Батько теж любить дивитися футбол. Пам'ятаю, як наше "Динамо" грало з "Барселоною". Хочу на стадіоні "Камп Ноу" подивитися гру наживо.