вівторок, 03 березня 2015 15:55

Військові навчилися воювати, але чиновники не перестали красти
3

Президент Петро Порошенко й прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час засідання Ради національної безпеки та оборони, 20 грудня 2014 року. Президент анонсував 2015-го три етапи часткової мобілізації до Збройних сил. На півтора року призиватимуть чоловіків у віці 20–27 років. Також Порошенко наголосив на збільшенні витрат на армію до п'яти відсотків ВВП
Фото: фото: Сергій Старостенко
Українські солдати перевіряють місцевих жителів на контрольно-пропускному пункті біля міста Горлівка на Донбасі, 18 вересня 2014 року. 22 грудня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив в інтерв’ю німецькій газеті Spiegel, що у війні з Росією загинули близько п'яти тисяч українців – військових і мирних жителів. Проросійські бойовики понад чотири тисячі разів порушили перемир’я, оголошене 5 вересня 2014 року
16 грудня біля будівлі Національного банку України зібралися протестувальники. Люди обурені небаченим падінням курсу гривні. На міжбанківському валютному ринку за один долар зараз просять близько 17 гривень. Голова Нацбанку Валерія Гонтарева запевняє, що курс скоро стабілізується, а його стрибки спричинені панічними настроями українців

2014 року Україна пережила чимало трагічних подій. Більш як 100 патріотів загинули на майдані Незалежності в Києві, режим Януковича повалили. Росія забрала Крим. Далі – війна на Донбасі, тисячі загиблих добровольців, солдатів і цивільних. За неспроможності держави забезпечити армію найнеобхіднішим це зробили суспільство й волонтери. Й українська армія вистояла. Але гривня знецінилася на 100 відсотків, а економіка опинилася на межі розпаду.

2014-го ми обрали президента й Верховну Раду. Створили парламентську коаліцію, затвердили програму реформ.

Які виклики чекають на Україну 2015 року? Яким шляхом підемо?

Раніше можна було говорити, що Україна має вибудовувати партнерські стосунки з Росією. Зараз про це треба забути. Москва залишатиметься агресором. Основною метою її буде послаблення й знищення нашої держави. Україні ПОТРІБНО МІНІМІЗУВАТИ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД РОСІЇ В УСІХ СФЕРАХ – від політичної, енергетичної до торгівлі. Щоб агресор не зміг користуватися ситуацією й маніпулювати.

Будь-яку форму залежності, навіть звичайну торгівлю, можна використовувати як засіб політичного тиску. Тому торгівлю з Росією доведеться припинити. У співпраці з Євросоюзом, США й НАТО ключовим буде те, наскільки Україна зможе змінюватися. Тобто проводити реформи.

Олександр СУШКО, 41 рік, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва

Бандити так званих ДНР і ЛНР отримали зброю, гроші. Однак не знають, що робити з регіоном. Економічно окуповані території тримаються на кількох вцілілих підприємствах Ахметова. Всюди процвітає рекет. Люди намагатимуться вижити. А терористи дертимуть з них останню шкуру.

У спадок ми отримали кучмівську систему, що побудована на корупційно-олігархічних принципах. Упродовж 2015 року це потрібно змінити. Не встигнемо – удар по тилу буде страшний. Військові навчилися воювати, але чиновники не перестали красти. Це створює соціальну напругу. Людям потрібні конкретні результати. Посадять когось із корумпованої еліти – градус незадоволення спаде. Першим має бути Кучма. Це буде індикатором того, що система зламалася. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ДУЖЕ ТЕРПЛЯЧИЙ, ЯКЩО БАЧИТЬ РЕЗУЛЬТАТИ СВОГО ТЕРПІННЯ. Можна примиритися із зубожінням, скороченням соціальних виплат, драконівським бюджетом, якщо в країні відбуваються радикальні реформи, змінюється система. Тоді кредит довіри до влади поновиться. Інакше будуть соціальні протести. І цим скористається Путін. Тому Майдан має продовжуватися. Але не на вулицях, а у Верховній Раді.

Валентин ТОРБА, 33 роки, публіцист

Те, що коїться з гривнею, – це спекуляції олігархів і політиків, які на них працюють. Банки й далі обвалюватимуться. Хтось наживатиметься, хтось виводитиме активи. Платитимуть за це вкладники. Долар буде зростати. Інфляція перевищить 20 відсотків. Для подолання цього потрібна зміна кадрів. Очолити НБУ має людина, якій довіряють і банкіри, і населення. Дефолт у країні не оголошуватимуть, але людям від того легше не буде. Біднішатимуть із кожним днем. КРИЗА ТРИВАТИМЕ ТРИ РОКИ.

Олена КОРОТЧУК, 46 років, фінансист

Перше: Україні не вистачатиме газу, електроенергії. Наша промисловість втратила ринки металургії й хімії, їх захопили китайці. Буде суттєвий спад у виробництві. МИ ЩЕ НЕ ДОСЯГЛИ ТОЧКИ ПАДІННЯ.

Друге: в житлово-комунальну сферу гроші падають, як у діру. Жити з дефіцитом "Нафтогазу" в 7 відсотків неможливо. Компанію треба реформувати.

Промисловість упаде до 10 процентів. Багато шахт і підприємств закриються. ВВП знизиться відсотків на 5, на стільки ж зросте безробіття. Це – песимістичний сценарій. Але триватиме так недовго. Бо протистояння між владою та суспільством загостриться. Структура економіки зламається – і переформатується. Це піде на користь країні.

Оптимістичний сценарій можливий за стабілізації валютного курсу. Немає підстав для подальшої девальвації гривні. Купуватимемо менше газу, залучатимемо валютні кредити, щоб забезпечити платежі на зовнішніх ринках. Якщо реформуємо банківську й податкову системи, отримаємо можливість підняти виробництво, збільшити внутрішній ринок.

Володимир ЛАНОВИЙ, 62 роки, колишній міністр економіки

Національний банк не контролює валютний ринок. Він став повністю "чорним". Банки не зможуть працювати нормально: кредитування зупинилось, депозити віддають важко. НБУ позакриває деякі банки за вказівкою "згори". ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ ТРИВАТИМЕ. ЗРОСТАТИМЕ БЕЗРОБІТТЯ. Оптимістичний сценарій можливий за умови, що олігархи припинять війну один проти одного. Тоді запрацює бізнес, банківська система оживе. У найкращому випадку ситуація налагодиться через три роки. У найгіршому – за сім. Курс може коливатися від 15 до 30 гривень за долар. Інфляція сягне 20 відсотків.

Олександр ОХРІМЕНКО, 51 рік, економіст

У культури наступного року є дві головні небезпеки. Перша: вона може залишитися у свідомості суспільства і влади як щось вторинне, десяте у списку завдань. Мовляв, переможемо у війні, піднімемо економіку, а тоді вже й культурою займемося. Це – велика ілюзія, бо дух визначає майбутнє і мрію. А це простіше всього виразити в культурі. Час зараз дуже стиснутий – Україні треба надзвичайно швидко трансформуватися. Якщо втратимо цей шанс, нас не пробачать ні наші діти, ні ми самі.

Друга небезпека: люди при владі скажуть, що вони і є культура. А всі інші з цим примиряться. Проте У ВЛАДИ НЕМАЄ МОТИВАЦІЇ ЩОСЬ ЗМІНЮВАТИ – ЇМ І ТАК ДОБРЕ. У міністра Кириленка архаїчний, фольклорний підхід до культури. Якщо думати, що Україна це тільки вишиванки і "духовные скрепы", то не матимемо ні того, ні іншого. Та й Міністерство культури – це інституція, яку складно реформувати. Єдиний спосіб її змінити – зробити окремий успішний сучасний проект. Не знищувати те, що є. Але попередити: ЧЕРЕЗ ТРИ РОКИ ВСІ ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДИ ПРОХОДИТИМУТЬ ЧЕРЕЗ ВІДКРИТИЙ ПУБЛІЧНИЙ КОНКУРС із залученням іноземних експертів. За цей час на окремому майданчику втілювати модернові проекти у співпраці із закордонними інституціями. А через три роки побачимо, що таке культура.

Приклад швидкої й успішної трансформації за рахунок культури – Львів. Почали приділяти увагу їй і гуманітарній сфері – й отримали нову якість життя. Основний дохід Львову забезпечують IT-спеціалісти: їм там добре жити, ходити по кав'ярнях, слухати музику, а потім писати програми. За такою технологією треба розвивати всю країну.

Владислав ТРОЇЦЬКИЙ, 50 років, театральний режисер

Перший виклик 2015 року – це спроба чиновників економити на освіті, культурі й духовних потребах. НА КУЛЬТУРУ ЧЕКАЄ БЕЗГРОШІВ'Я СПОЖИВАЧІВ, які раніше купували книжки, ходили на концерти, майстер-класи. Ці події відбуваються завдяки підтримці людей, а не влади.

Друге – держава не планує дати свободу підприємництву, а збиратиме податки в силовій манері, заганяючи країну в труну. Надія на українців, які багато років виживають у культурному й економічному підпіллі, що й цього разу вони вистоять.

Третій виклик пов'язаний із розчаруванням або агресією, коли остогидне чекати, щоб влада почухалася. Агресія подобається більше, ніж розчарування, бо мобілізує. Але крім того, як посадити політиків на палю, треба щось реальне робити. Примусити владу працювати конструктивно або змінити на іншу. Та при цьому не втратити країну. Найбільшим викликом буде знайти цей шлях. Інакше застрянемо у міжвладді й війні.

Віталій КАПРАНОВ, 47 років, письменник і видавець

Найбільше розчарування 2014 року – призначення на посаду міністра культури В'ячеслава Кириленка. По-перше, він на цій посаді сумісник і в нього є ще 200 питань, за які відповідає. По-друге, Кириленко втілює заполітизований і заідеологізований підхід до культури. Він базується на старомодних догмах націоналізму ХІХ століття. Усе, що він досі зробив, це кілька скандальних кроків, які викликають у мене депресію. У відповідь на запитання, що буде зі стратегією "Культура-2025", запропонованою попереднім міністром, Кириленко заявляє, що 50 бійців підуть на "Наталку Полтавку" в Національну оперу. Або раптом каже, що в книжці Андруховича "Лексикон інтимних міст" багато поганих слів. Це глибоке зауваження свідчить про те, що міністр не знає, які слова в культурі хороші, а які – погані. Тому найкраще, що може зробити Кириленко, – або повернути Нищука, або спитати у мистецької спільноти, які пропозиції й ідеї вона має. Та, здається, міністр взагалі не хоче займатися культурою. Зосередиться на допомозі пораненим, дбатиме про ідеологію.

Тому 2015-го перед культурою стоятимуть ті самі виклики, що й усі 70 років радянської влади і 23 роки незалежності – ДЕБІЛІЗМ і БАЙДУЖІСТЬ. Ні те, ні друге

НІКУДИ НЕ ПОДІЛИСЬ.

Олександр РОЙТБУРД, 53 роки, художник

Завдяки закону про люстрацію, антикорупційному пакету з'явилися надії, що 2015 року щось у правоохоронній системі зміниться на краще. Звільнять значну кількість корупціонерів та завербованих людей. Але є шалений опір з боку генпрокуратури й міністра внутрішніх справ. Останній, щоправда, не служить закону не так брутально, як генпрокурор. А от Ярема має піти у відставку. Він повинен відповісти за скоєння великої кількості службових злочинів. За звільнення вбивць Майдану, за те, що жоден сепаратист не сидить за ґратами. ГЕНПРОКУРАТУРА – ОСЕРЕДОК КОРУПЦІЇ І РОЗПЛІДНИК УСЬОГО, ПРОТИ ЧОГО БОРОВСЯ МАЙДАН. Розблокували рахунки Арбузова. Садовника ("беркутівця" Дмитра Садовника підозрюють у вбивстві 39 майданівців. – "Країна") звільнили. Активи Курченка не арештовані. Через бездіяльність Генпрокуратури Європа хоче зняти санкції з оточення Януковича. Я запитував їхніх політиків: чому? Відповідають: "А чому Україна не переслідує цих людей? Спершу розберіться зі своїми правоохоронцями, а потім вирішуватимемо питання щодо нашої участі в цьому процесі". Якщо нічого не зміниться в роботі міліції, прокуратури, судів – це спровокує наступну революцію або бунт. Можливо, не проти президента й уряду, а саме проти так званих правоохоронних органів.

Сергій ІВАНОВ, 38 років, колишній прокурор, блогер

Українській армії потрібне краще фінансування. Кошти за призначенням просто не доходять. Це все одно, що носити воду дірявим відром. Гроші розкрадають на всіх рівнях, а системи боротьби з цим у державі немає. Американці чудово розуміють усе, що в нас відбувається. Зброю досі не давали, бо знають: У ШТАБАХ СИДИТЬ КУПА МОСКОВСЬКОЇ АГЕНТУРИ. І та зброя згодом переїде до Росії. На Донбасі військові пройшли жахливе випробування. Побували в ролі гарматного м'яса. Вони повернуться до Києва і скажуть своє слово. Владі доведеться відповідати.

Друге: ДЕРЖАВОЮ КЕРУЮТЬ БІЗНЕСЮКИ З ПОСТРАДЯНСЬКИМ МИСЛЕННЯМ. Вони не здатні адекватно управляти силовим блоком. Звикли всі питання вирішувати кулуарними домовленостями. В умовах війни такі методи не працюють. За песимістичного сценарію найвище керівництво через свою нікчемність зіллє в унітаз весь величезний ентузіазм українського народу, який хоче захищати свою землю. Оптимістичний сценарій – добровольчі батальйони встановлять національно-патріотичну диктатуру. Створять Раду національного порятунку, що візьме на себе всі владні функції, відповідатиме за порятунок країни в умовах війни.

Якісних реформ у військовій сфері, з огляду на дії чинної влади, очікувати не варто. Жодного донбаського олігарха не посадили, суди й прокуратура – корумповані. Про які реформи можна говорити? Чинна влада – люди вчорашнього дня. На їхнє місце мають прийти інші – патріоти й ентузіасти. Як казав Вацлав Ґавел, краще п'ять років помилок, ніж 50 років саботажу.

Ігор ЛОСЄВ, 59 років, філософ, публіцист

У регіональній політиці головним викликом 2015 року буде Донбас. Він поки що не розуміє Україну, бо ніхто не веде з ним серйозного діалогу. Друге питання – відсутність фінансів у місцевих бюджетах, зокрема дотаційних регіонів, яких в Україні більшість. Вони почуватимуться кепсько. Наступного року мають бути місцеві вибори, тому владі треба буде показувати свою ефективність, що зробити вкрай складно. Третє – децентралізація та підняття статусу регіонів. Поки що не бачу бажання її проводити. Коаліція та уряд не спроможні це зробити. Там немає відповідальної за децентралізацію людини. Не знають, що це таке, як її провести, які потрібні фінанси, які вона матиме наслідки. Два перші виклики можна буде вирішити, якщо РОСІЯ ЗАГНЕТЬСЯ: нафта коштуватиме 30 доларів за барель, курс рубля впаде до 250 за долар. Тоді вона піде з Донбасу та Криму. А Україна почне нормально жити й відновить свою економіку. Багато залежатиме від США та Європи, які мають продовжити санкції щодо Росії.

Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, 52 роки, колишній народний депутат і губернатор Житомирщини

Зараз ви читаєте новину «Військові навчилися воювати, але чиновники не перестали красти». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі