неділя, 16 грудня 2012 10:00
Ольга Швед
Ольга Швед
Ольга Швед

Французька пенсія

– Чую – за спиною щось деренчить. А то офіціантка віку моєї мами несе капучіно. Руки у неї трусилися, – розповідає подруга Ірина.

Вона повернулася з тритижневої мандрівки Францією. Провідувала однокласницю, яка побралася із французом Фредеріко. Щодня відвідували нові кафе. Більшість офіціантів були літні люди.

– У Франції, щоб вийти на пенсію, треба мати 42 роки трудового стажу, – пояснив Фредерік. – Ось старші люди і влаштовуються офіціантами. Може, на поперед­ній роботі вже не було сил працювати, змінили на легшу.

Треба мати 42 роки трудового стажу

Його батьки все життя пропрацювали в державному банку. Отримували зарплатню близько 3000 євро. Коли матері виповнилося 62 – вийшла на пенсію, через кілька років – і батько. Із Парижа переїхали на південь. ­Купили будиночок біля моря. Батько пробує вирощувати виноград, мати відвідує кулінарні курси та йогу. Їхня пенсія всього на тисячу євро менша за ­зарплату.

Минулого тижня я була в Києві. У "Макдональдзі" на Хрещатику двоє літніх прибиральників у фірмових кепках виносять ­сміття з туалетів. Худому чоловіку, на вигляд років 60, сива маленька жінка – літ на 10 старша. ­Розговорилися.

– До пенсії ­допрацьовуєте? – ­питаю.

– Я вже вісім років пенсіонерка, – всміхається жінка. – За півтори тисячі в Києві не розживешся сильно. На комуналку заробляю.

– А мене внуки грозяться в село під Черніговом переселити, – ­говорить чоловік. – Кажуть: ­будеш на городі колупатися, не заважатимеш нам у квартирі.

Про французьких пенсіонерів їм не розповідаю.

Зараз ви читаєте новину «Французька пенсія». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

12

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі