У понеділок до Львова приїхали колишній працівник прокуратури Рівненської обласної прокуратури Андрій Тимощук і керівник громадського об"єднання боротьби з організованою злочинністю в регіоні Людмила Голубінська. Вони дали прес-конференцію і просили допомоги у боротьбі з головою Рівненського міського суду Петром Денисюком — не допустити, щоб він очолив суд третій термін.
У анонсі заходу доповідачі не зазначали своїх прізвищ. Кажуть, їм могли перешкоджати в зустрічі із львів"янами.
— Голову Рівненського райсуду Віктора Лопацького, який знає багато правди, не відпустили з роботи, — говорить Голубінська. — Петром Денисюком залякані прокуратура, міліція, преса. Він увесь бізнес у місті тримає, селянські паї продав під супермаркети "Велика кишеня" і "Метро". Хочемо попередити, якщо Денисюку не продовжать третій термін на посаді голови, він може перевестися до Львова. Ви маєте знати, яка людина може до вас прийти. На посаді голови Рівненського суду він перебуває 16 років. У лютому 2009-го закінчився другий термін його головування. Зараз він — тимчасово виконувач обов"язків голови, але правдами й неправдами робить усе, щоб Рада суддів затвердила його втретє.
Андрій Тимощук звільнився із обласної прокуратури 2006 року. Каже, через беззаконня, які побачив:
— Я проводив перевірку в архіві суду. По картках реєстрації справ побачив, що за вбивство голова міського суду притягав винних до …адміністративної відповідальності. Потім в архів зайшов Денисюк, побачив мене, комусь передзвонив і через кілька годин перевірку доручили іншому прокурору.
Рідний брат Андрія — Олександр Тимощук — працює у Рівненському міському суді з Петром Денисюком. До Львова приїхати не зміг через хворобу. По телефону розповів:
Не суд, а закрите акціонерне товариство з купівлі-продажу прав людини
— 2001 року Денисюк зробив кабінет для свого водія Сергія Харечка біля мого під номером дев"ять. І доручив шоферу розглядати справи по автодорожніх штрафах. До водія товпилися черги штрафників. Пригадую, у справі громадянина Мартинова було два рішення — позбавити його водійських прав терміном на 24 місяці, а через два дні нова постанова — штраф 340 гривень. Очевидно, Мартинов дав хабара.
Олександр Тимощук каже, що боїться за свою та братову сім"ї.
— 2001 року обікрали мій будинок, а затриманих за цей злочин звільнили. У лютому 2002-го будинок підпалили, справа досі не закрита. 2003-го викрали мій автомобіль і ним ніби здійснено наїзд на пішохода. Проти мене порушили кримінальну справу. Тільки тому, що я звернувся до суду у Волинській області, її закрили.
Тимощук говорить, що почав відчувати тиск, коли ухвалив вирок у справі на свій розсуд.
— 2001 рік. Трьох людей незаконно тримали під вартою кілька місяців. Я їх звільнив. А Денисюк викинув мою справу і доручив її вести іншому судді, — згадує. — Я вам усім солі на хвіст насиплю, боятиметеся, як миші — не раз казав Денисюк.
— 2005 року суд у Рівному перевіряла Житомирська кваліфікаційна комісія. Виявили сотні порушень, — запевняє Андрій Тимощук. — Денисюк спалив журнали реєстрації кримінальних справ із 1995-го. Вони були переписані однією кульковою ручкою. Деякі папки знищив, акт про знищення датував 2002 роком, а закріпив його печаткою 2005-го. Комісія прийняла рішення звільнити Петра Денисюка. Проте Рівненська прокуратура не побачила зловживань, суддя залишився на посаді. Протягом 2001–2006 років він їздив на двох авто, які були ввезені в Україну контрабандним шляхом і ніде не зареєстровані — "Мерседес Бенц" і "Ніссан Максимус". У робочий час перебував за кордоном й отримував зарплату в час відгулів, — Тимощук показує табель обліку робочого часу в Рівненському суді за 2002 рік і копії міграційних документів Петра Денисюка цього часу.
— Ми провели чотири протести під стінами Верховного суду. Але у Денисюка там є свої люди, — продовжує Голубінська. — У Рівному не суд, а закрите акціонерне товариство з купівлі-продажу прав людини. Ми не допустимо, щоб ця людина знову стала головою суду.
Львівський адвокат із громадської організації "Громадянська позиція" Дмитро Гудима пропонує рівненчанам звернутися до голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Анатолія Гриценка.
— Питання судової влади — питання національної безпеки,— каже адвокат.— Також можна звертатися до народних депутатів. Перед виборами вони захочуть допомагати. До червня 2009-го була можливість воювати з суддями. Але Верховний суд прийняв рішення, згідно з яким судді не можуть бути відповідачами. Процесуальних засобів боротьби з ними немає. Ми живемо за законами давніх слов"ян. Ярослав Мудрий у "Руській правді" закріпив, що хто має гроші, може відкупитися навіть від убивства. Ми до цього й вертаємося.
3 
1
Коментарі