— Третій тиждень приходжу на роботу, а мені кажуть іти додому до слідуючого понеділка. Або територію прибирати. А чого я маю мітлою махати? Моя робота за токарським станком. Завод стоїть повністю. Зарплати ще за жовтень не бачили, — каже чоловік у синій болоньєвій куртці, років із 50. Називається Іваном, прізвища просить не вказувати.
У понеділок о 10.30 іде польовою дорогою додому до села Почаєвичі біля Дрогобича.
За 1 км від села, на вул. Тураша в райцентрі, працює підприємство "Універсальна бурова техніка". Єдине в Україні виготовляє долота для нафтодобування. Зареєстроване 28 вересня 2010 року на місці збанкрутілого Дрогобицького долотного заводу. Тут працюють 856 людей.
— Добре, шо мешкаю близько, пройдуся пішком. А є такі, шо на дорогу 15–20 гривень тратят. Ви точно нічого не записуєте? Благаю, не здайте мене. Бо можу взагалі роботу втратити, — каже токар. — 15 років тут на заводі роблю. Хоч якась копійка в сім'ї. У ліпші часи мали й по 4 тисячі гривень. Тепер — по 1,5 тисячі нараховують, і то не все виплачують. Найкращі наші спеціалісти вже давно повтікали до Польщі на заводи. Заробляють там штуку євро.
Каже, проблеми на підприємстві почалися в червні.
— Керівництво заставило нас написати заяви на відпустку за власний рахунок на два тижні. Потім казали, що будемо працювати ще по суботах, аби відробити дні простою. У перших числах вересня вийшов новий наказ, згідно з яким усі ці робочі суботи скасовують, а підприємство переходить на чотириденку, без оплати простою. А тим, хто працює не від виробітку, поскорочували робочі дні до трьох на тиждень. А тепер чув, із січня всіх пенсіонерів скоротять.
Біля заводу тихо і безлюдно. На подвір'ї стоять п'ять іномарок. Пластикові двері на прохідній відчиняють дві жінки, на ходу одягають плащі.
— От робота файна — прийшли відмітилися та й додому. Ше якби гроші за то платили — можна так до пенсії працювати, — сміється 48-річна Марія Михайлівна. — Ми прибиральниці в тому офісному зданії, — показує на білу 4-поверхову будівлю. — Хоч цехи не працюють, там постійно люду повно. Керівництво ходить туда-сюда. Не думаю, що то з того щось добре буде. Завод закриють, люди лишаться без роботи.
На підприємстві працюють переважно жителі Дрогобича та навколишніх сіл. Найбільше — з Почаєвичів.
Із центрального магазину в селі виходять чоловік і пенсіонерка. Під пахвою в кожного буханка хліба. Навпроти на зупинці двоє чоловіків розпивають пляшку горілки.
— От до чого довели молодьож, — каже 71-річна Ольга Костишин до свого попутника. — Роботи нема. Заводи стоять. Тебе ж, Василю, тоже звільнили з долотного, а ти молодець, тримаєшся, не п'єш.
— Та нє, цьоцю, то я сам пішов звідти. Задовбало. Грошей не платили три місяці. А двоє малих дітей, скоро моя Віка ще третє народить. Мусів піти на будівництво, іншого виходу не було, — каже 29-річний Василь.
— І я колись до пенсії працювала на тому заводі, — додає Ольга Костишин. — У селі з кожної хати як мінімум по одному, а то й по двоє чоловік там робили. І годували нас, і добре платили. Завод теперка довели до ручки. Ті шо хочуть, то й роблять. Розкрадають всьо. Мій сусід там робить охранніком. Каже, що скоро залізо закінчиться, то вони металеві болванки спресовують у бліни і так вивозять із заводу.
— Збій роботи на підприємстві стався через нехватку обігових грошей, щоб купити частину сировини для виготовлення доліт, — каже гендиректор "Універсальної Бурової Техніки" 62-річний Леонід Мищатин. — Проблему з грошовим надходженням вирішимо найближчими днями. Частину фінансів виділимо на зарплати людям. За решту купимо матеріал. Думаю, виробництво на повну запрацює вже з 8 грудня. Скорочення працівників відбуватиметься з метою збільшення продуктивності. У нас задіяні повністю 655 осіб.
— Питання заводу підніматиму на сесії 6 грудня, — каже депутат Львівської облради 44-річний Михайло Задорожний. — Треба знайти власників. Коли вони приймали завод у свої руки, брали на себе зобов'язання забезпечити людей роботою та не зупиняти виробництва.
Найбільшим боржником із зарплати серед промислових підприємств області є Львівський науково-дослідний державний радіотехнічний інститут. Це стратегічний об'єкт, виконує державно-оборонне замовлення. Винен працівникам 8,5 млн грн. 2 млн заборгував "Автонавантажувач". 1,4 — Дрогобицький автокрановий завод. Начальник обласного управління промислової політики 59-річний Микола Величко каже, основною причиною такої ситуації є обмежене фінансування державних програм. Негативний вплив має світова та європейська кризи. Закордонні клієнти скорочують виробництво, відмовляються від продукції наших підприємств.
3 
1
Коментарі
1