Комбікормовий завод працевлаштує технологів і бухгалтерів

 

— Коли почали відновлювати завод, я так втішилася. Зразу синові сказала, аби йшов туда на роботу. Чотири роки сидить удома. Їздив раз на заробітки в Чехію і то вернувся. Але його не взяли туди, бо хочуть людей з освітою і досвідом, — каже 75-річна Ганна Миколаївна із села Хильчиці Золочівського району. У вівторок по обіді стоїть на автобусній зупинці.

Хильчиці розташовані за 70 км від Львова, біля райцентру. Там живуть 246 осіб. Більшість місцевих безробітні, їздять на заробітки в Москву, Польщу.

За селом готують до запуску завод із виробництва комбікормів для годівлі сільськогосподарських тварин. У реконструкцію інвестувало місцеве товариство "Д-мікс". Вклали 50 млн грн.

— Там колись працював комбікормовий завод. Заглох у перші роки незалежності, — говорить 55-річна Любов Бойкевич, сільський депутат. — Селяни так зраділи, коли дізналися, що він знову діятиме. Думали, повернуться ті часи, коли майже з кожної хати по двоє людей там робили. Але там наших різноробів не потребують. Для чого їм люди? Мають автоматику.

Завод розташований на 2,5 га. При в'їзді на територію в бетон вмонтована вагова колія для автомобілів. П'ять бункерів для зберігання зерна приєднані до високої цегляної будівлі. На подвір'ї кілька тракторів. Троє робітників носять відра з будівельною сумішшю, у приміщенні заводу  прокладають електропроводку. Нове обладнання замотане у целофан.

— Усю техніку, що була на старому заводі, ми звідси вивезли. Завезли сучасне обладнання польського виробництва. Поляки нам самі його встановлювали, — розповідає 41-річний Андрій Гулик, виконавчий директор заводу. — Монтаж майже завершений. Залишилося підключити до електрики. За місяць на повну зможемо розпочати виробництво. Всім процесом керуватиме комп'ютер. Тому багато людей не набираємо. Плануємо для початку залучити до сотні працівників з району. Треба в основному технологів, бухгалтерів. Зарплати пропонуємо конкурентні. Маємо проблему з кваліфікованими кадрами. На Золочівщині мало людей з досвідом роботи з новітніми технологіями. Братимемо тих, хто має вищу освіту. Навчатимемо їх на місці.

На заводі виготовлятимуть корм для птиці, великої рогатої худоби, свиней та кролів. За добу планують переробляти 320 т зернових.

— Працюватимемо з кукурудзою, ячменем, пшеницею, соєю, насінням соняшника і ріпаковою олією. Це все, що входить у склад комбікорму, — додає Андрій Гулик. — Зерно викуплятимемо у місцевих господарств. Одне з них — "Княжі лани" (елеваторний завод неподалік. — "ГПУ"). Може, самі селяни стануть більше вирощувати зернових, нам продаватимуть.

— Не вірю, що нашим людям то буде вигідно, — каже Галина Іванівна. — Пахатимуть увесь рік, а копійки зароблять. Ми вже буряк вирощували, того року за безцінь віддали. Та й у нас навіть землі багато нема. Люди із сусідніх сіл мають паї, то здають їх в оренду "Княжим ланам". А наші по яких 30 соток городу мають, то собі овочі вирощують. Думаю, нам від того заводу користі не буде ніякої, одні убитки. Дорогу машинами так убили — суцільне болото. Вночі не можна спати, бо гепкають по ямах. Пилюки стільки здіймають, що вдень нема права випустити дітей на вулицю.

— І комбікормовий, і елеваторний заводи за документами за межами села. Хоч вулиця Заводська, на якій вони розташовані — наша, — говорить Любов Бойкевич. — Як таке може бути, не розумію. Завод якось на території району числиться, і відрахування туди ідуть. Тож нам ні благоустрою села, ні роботи не бачити.

×