68-річний тернополянин Андрій Бурдаш має у власній трикімнатній квартирі маленьку птахоферму. У хрущовці на четвертому поверсі живуть 45 папуг і 17 канарок.
— Уже майже тридцять років я ті пташки держу. Першу пару попугайчиків купив 1979-го дочці Лілі на день народження. Так і захопився, — запрошує до кімнати господар. — Як пацаном був, горобців ловив і у клітки саджав, голубів розводив. На нашому балконі колись і сова жила, і білка, і хом"ячок. Але папуги стали моїм захопленням на все життя. Тут, на дивані, коло них і сплю.
У пташиній кімнаті шириною у 2 м із одного боку стоїть диван, із другого — клітки до стелі. Вони стоять одна на одній у три ряди. Знизу кожна має спеціальну "шухляду". Туди Андрій Іванович складає їжу для птахів. Раз на тиждень чистить усі клітки.
Побачивши людей, пернаті зчиняють галас.
— Це на незнайомців так реагують. Чим голосніше говорити, тим голоснішими будуть і вони, — усміхається чоловік. — На день даю більше літра проса, так само вівса. Ще два варених яйця кришу і моркву тру. Якщо давати їм моркву в період опірення, вони стають оранжевіші. А канарейки дуже яблука люблять. То розрізаю на дольки і кладу в спеціальну кишеньку біля клітки.
Перший вольєр Бурдаш робив сам. Три місяці вечорами у підвалі сидів. Каже, тоді клітки з нержавійки коштували 15–20 руб. Тепер за одну таку треба 70–80 грн заплатити.
— Я спочатку була проти. Галі та Лілі уроки треба робити і відпочити. Довелося дітей переселити в спальню, — пригадує господиня Ірина Павлівна, 72 роки. — Тепер уже 39-річна Ліля у Дрогобичі, а Галя, 41 рік, із дітьми з нами живуть. Маємо ще 16-річну внучку Іринку. Дівчата про кота мріють. Якось навіть завели. Але папуги його боялися. Довелось віддати.
Біля кількох кліток прикріплені спеціальні гнізда, схожі на шпаківні. Папуги за раз відкладають шість-вісім яєць, канарки — удвічі менше. Період висиджування — 18 днів.
— Я тільки хвилястих попугаїв маю, вони у мене різнокольорові, — показує улюбленого сенегальського виставочного папугу зеленого кольору. — І ще канариків розвожу. Трохи менші, але дуже яскраві.
Усі птахи сидять по двоє. Є пара в національних кольорах — синій папуга і його жовта подруга. У найбільшій клітці — "гуртожитку" — живуть молоді птахи.
— А я найбільше люблю оцих голубеньких, — дістає із нижньої клітки маленького папугу онук Бурдаша Ростик, 11 років. Птах літає кімнатою, сідає на килим на стіні. — Подобається помагати діду. Годую папугаїв, доглядаю. Усі друзі мене про них розпитують, приходять подивитися.
— Це мій найперший помічник, — хвалиться дідусь. — Із усіх дітей і онуків він один цікавиться пташками.
3 
35413
Коментарі
1