Військові США дозволили публікацію віршів в"язнів Гуантанамо

Військова служба безпеки США дозволила публікацію 22 віршів, написаних в"язнями військової в"язниці Гуантанамо (Куба), де утримуються араби-мусульмани, яких підозрюють в зв"язках з терористами. Заздалегідь поетичні твори пройшли перевірку на предмет наявності в них зашифрованих послань, адресованих спільникам на волі.

Декілька років американські військові відмовлялися знімати гриф "секретна інформація" з яких-небудь творів в"язнів, але недавно заборона була ослаблена і перші 22 вірші, написані сімнадцятьма ув"язненими, незабаром вийдуть в світ.

Антологія на 84 сторінках під назвою "Вірші з Гуантанамо: говорять затримані" буде опублікована в серпні 2007 року видавництвом Університету Айови. Вірші дадуть читачам уявлення про душевні переживання в"язнів, які в більшості своїй залишаються для зовнішнього світу безликою і безіменною масою.

Укладачем цієї збірки, перекладеної з арабського, є Марк Фалькофф, адвокат з літературними схильностями. До того, як здобути юридичну освіту, Фалькофф захистив дисертацію з англійської філології. Він представляє інтереси 17 йеменців, ув"язнених в Гуантанамо. У передмові до книги Фалькофф називає своїх клієнтів "друзями за колючим дротом".

Фалькофф зацікавився в"язницею Гуантанамо в червні 2004 року, незабаром після того, як рішення Верховного суду у справі "Расул проти Буша" надало утримуваним Гуантанамо право оскаржувати законність їх утримання у федеральних судах США. За минулий період Фалькофф 10 разів відвідав в"язницю, а також їздив до Йемену, щоб опитати родичів і друзів своїх клієнтів.

Літом 2005 року захисник отримав від одного з своїх клієнтів, Абдулсалама Алі Абдурахмана аль-Хела, вірш на релігійну тему. Через декілька тижнів інший клієнт, Аднан Фархан Абдул Латіф, прислав йому вірш під назвою "Крик смерті". Обидва звинувачуються в приналежності до "Аль-Каїди".

Аль-Хела і Латіф до своїх листів тепер регулярно прикладають вірші для Фалькоффа. Згідно розпорядженням військових, спочатку ці листи поступають в особливе відомство поблизу Вашингтона, де їх перевіряють співробітники спецслужб. Тому обидва вірші залишаються засекреченими.

Заінтригований Фалькофф поцікавився у інших адвокатів ув"язнених Гуантанамо по електронній пошті, чи пише хтось з їх клієнтів вірші. Такі знайшлися і Фалькофф приступив до складання збірки.

Писати вірші затриманим було і складно, і небезпечно: до 2003 року їм не давали ні ручок, ні паперу. Деякі з колишніх ув"язнених говорять, що використовували замість чорнила зубну пасту. Інші, зокрема британський громадянин Моаззем Бегг, якого тримали в Гуантанамо до 2005 року, говорять, що видряпували вірші на поліуретановому посуді ложками або камінчиками. Потім, таємно від охоронців, посуд передавали з камери в камеру.

Дивно, але цим примітивним способом комунікації в"язні ділилися один з одним не планами втечі або інформацією про підготовлювані теракти, а своїми відчуттями, вилитими у віршах.

Відзначимо, що більшості з приблизно 395 ув"язненим, звільнених за минулий період, так і не були пред"явлені звинувачення в яких-небудь злочинах. Зараз в Гуантанамо знаходяться приблизно 380 ув"язнених. Їх затримали на невизначений термін; а звинувачення в скоєнні злочинів пред"явлені тільки двом.

Військові не відносяться до віршів ув"язнених серйозно, вважаючи, що мета цих творів - розжалобити громадськість.

За словами колишніх ув"язнених, якщо американські наглядачі виявляли будь-який вірш, вони конфісковували його і зазвичай знищували.

У червневому листі 2006 року, адресованому одному з адвокатів, американська влада пояснила, чому військові не поспішають знімати з віршів гриф секретності: "Поезія несе в собі особливий ризик, і стандарти міністерства оборони не допускають розсекречення будь-яких віршів в їх оригінальній формі або на тій мові, на якій вони написані в оригіналі".

За словами військових, вірші складніше піддавати цензурі, чим звичайні листи, оскільки за алюзіями і образами, які здаються безневинними, може ховатися шифрований зміст - таємні послання іншим бойовикам. У листі адвокатам наказували перекладати англійською мовою всі твори, які вони побажають побачити обнародуваними, і потім представляти переклади на перевірку в урядові органи. Щільна завіса секретності, якою покрито все, що було написане в"язнями Гуантанамо, змусила Фалькоффа удатися до послуг лінгвістів, що мають доступ до секретної інформації.

В результаті вийшли переклади, які, як пише сам Фалькофф, "не можуть вірно передати тонкість і мелодійність оригіналу". Але навіть в перекладі вони продовжували викликати побоювання у військових. Фалькофф стверджує, що три з переведених віршів, які він представив у відповідні органи, були заборонені, повідомляє NEWSru.