Ветеран війни Сергій Васюк, 87 років, із містечка Корюківка пішов до Ощадбанку отримати пенсію. Зранку там черги вкладників. Тому Сергій Миронович вирушив туди наприкінці робочого дня.
Йшов від вул. Бульварної через міст повз приміщення колишнього дитсадка. Банк виявився зачиненим — короткий робочий день. Повертався тим же шляхом. Стежку вкрив лід, тому чоловік вирішив зійти з неї. Раптом відчув, що права нога провалюється.
— Якусь мить не міг зрозуміти, що відбувається, — розповідає Сергій Васюк. — У чоботи-"дутики" набралося води, шапка злетіла з голови, у боку боліло. Випростався, підняв руки. Спробував дотягнутися до сухої трави. Та до поверхні дістали тільки кінчики пальців. Став кричати.
Голос у Сергія Мироновича хриплий, чути недалеко. Навкруги нікого.
— Під час війни не боявся ані німців, ані смерті, — говорить ветеран. — А тут таке. Подумав: може, й померти доведеться отак, у каналізаційному люці, стоячи по коліна у воді.
Почула крики працівниця бібліотеки Світлана Капітан. Побігла по підмогу. Витягли чоловіка перехожі.
Коментарі