Розповіли про кілька варіантів реформи Національної академії наук

Треба визначитися, чим буде Національна академія наук у сучасній Україні. Де-факто була Міністерством науки. Це - пережиток СРСР.

Про це в інтерв'ю журналу "Країна" сказав фізик Максим Стріха.

"Є кілька виходів. НАН може перетворитися на загальнонаціональне наукове представництво. Тоді академіками і членами-кореспондентами повинні ставати люди не лише з установ самої Національної академії. На цей процес мають впливати всі заклади, де є наука. Зараз понад 90 відсотків членів та член-корів, себто людей із правом голосу, представляють тільки установи НАН. У польській, скажімо, тільки 30 відсотків академіків працюють безпосередньо в установах академії. Реалізувати цей сценарій буде складно. Вибори в академіки та члени-кореспонденти, що відбуваються зараз раз на три роки, є улюбленою справою нинішніх "безсмертних". Лідери академічних наукових "кланів" намагаються протягнути якомога більше своїх, щоб збільшити влив на НАН, і від цього вони так просто не відмовляться", - пояснює вчений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні може не залишитися жодного науковця - Олександр Коляда

За його словами, є також другий варіант.

"Маємо визнати, що Академія виступає не від усієї української науки, а лише від її власних установ. Це не буде чимось катастрофічним (Товариство Макса Планка, наприклад, представляє себе, а не всю німецьку науку). Але хто тоді координуватиме науку в державі? Міністерство має обмежені функції у цій сфері. Як це змінити - питання дискусійне. Певні механізми заклали 2015-го: створили Національну раду й вирішили, що такий координаційний орган має очолювати прем'єр-міністр. Проте з'ясувалось, що він не має на це часу й сил. А міністерство не має інституційних можливостей.

Тож подальша доля Академії породжує величезну кількість питань для держави", - додає Максим Стріха.

Повне інтерв'ю з Максимом Стріхою читайте у журналі "Країна" від 22 жовтня.

×