Уряд готує рішення про збільшення податків. Законопроєкту ще немає – над ним працюють у Кабміні. Після затвердження урядом документ надійде до Верховної Ради, і долю його вирішуватимуть народні депутати. Деталі того, що має намір запропонувати влада, відомі у загальних рисах. Але з інформації, яка надходить, зрозуміло одне: очікується суттєве збільшення фіскального навантаження. Тим більш відчутне на тлі зниження податків, яке мало місце на початку повномасштабного вторгнення. То що це – "зрада" чи жорстка необхідність? Розбиратимемося далі разом.
Пригоди податків: у 2022-му знижують, у 2023-му повертають…
15 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що дає добро на впровадження пакету рішень для підтримки української економіки. Що було в цьому пакеті? Процитуємо президента за його офіційним сайтом:
"Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу – а це перша й друга групи ФОПів – ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань", – зазначив Володимир Зеленський.
Другим кроком, як повідомив глава держави, буде максимальна дерегуляція бізнесу.
"Скасовуємо всі перевірки для всіх бізнесів. Щоб усі працювали нормально. Щоб міста оживали. Щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалося життя. Умова лише одна: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу в межах українського закону", – зауважив він.
Але немає сенсу надто довго зупинятися на тому, що було ухвалено понад два роки тому. Тим паче, що вже у травні 2022-го почалися перші спроби відіграти цю історію назад. Тоді, однак, пільги вдалося відстояти. Пільговий режим було скасовано влітку 2023-го – тоді було вирішено відмовитися від спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2%.
Нині ж йдеться про подальше підвищення податків. В принципі, це очікувано. Тим паче, що МВФ чекає від України забезпечення стійкості бюджету та фінансової системи – навіть в умовах війни. Як цього досягти? Фонд вимагає від України максимально мобілізовувати внутрішні ресурси, зокрема податки. І Кабмін, судячи з усього, іде партнерам на зустріч.
А за що ми, власне, платимо?
Та перш, ніж перейти до пропозицій уряду, пропонуємо короткий екскурс у податки.
Отже, станом на зараз ми сплачуємо податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% від заробітної плати, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22%, військовий збір у розмірі 1,5%.
Українці сплачують чимало податків. А деякі країни тим часом експериментують зі скасуванням ПДВ Але і це не все. З кожної покупки ми сплачуємо 20% ПДВ, а з підакцизних товарів – ще й акцизний збір. ФОПи платять власні податки – залежно від категорії.
Ми також платимо податок на землю, розмір якого встановлює місцева влада, ми платимо так званий податок "на розкіш" – за кожний 61-ий "квадрат" квартири або 121-ий "квадрат" приватного будинку.
При цьому в країнах Європейського Союзу ставка ПДВ на життєво важливі речі (продукти та ліки) є меншою за українську. Наприклад, у Німеччині ставка ПДВ на ліки та продукти харчування складає 7%, на всі інші групи товари – 19%. У Франції загальна ставка складає 20%, але товари для здоров'я та харчова продукція обкладається податком всього у 5,5%.
А Польща взагалі пішла на цікавий експеримент та стала першою державою в ЄС, яка у 2022-му запровадила 0% ставку ПДВ. У країні запрацював закон, який охрестили "Антиінфляційним щитом 2.0". Ним ставка ПДВ на продукти харчування знижується з 5% до 0%. Також з 23% до 8% знижується податок на паливо, а на міндобрива – з 8% до нуля. Щоправда, від самого початку було передбачено, що такі норми діятимуть тимчасово, і 1 квітня 2024 року їх скасували. Але повернемося до України.
5-відсоткові новації
Кабмін має намір підвищити військовий збір з 1,5% до 5%. Крім військового збору, також в уряді прагнуть підвищити податок на додану вартість. Від нинішніх 20% ставка може зрости до 22-23%. Крім того, його треба буде платити під час продажу нерухомості, купівлі предметів розкоші. Але головним залишається саме військовий збір. Кошти, отримані завдяки підвищенню ставки збору, урядовці оцінюють у майже 100 млрд грн. Усі вони підуть на оборону країни.
Нагадаємо, що військовий збір було запроваджено в Україні після початку російської агресії у 2014 році і з того часу його ставка не змінювалася, хоча в парламенті були пропозиції підняти її вдвічі. Між тим, є країни, де аналог нашого військового збору є більшим. Наприклад, військовий податок зі ставкою 4% стягують у Колумбії та Шрі-Ланці.
3% військового податку сплачують у Боснії та Герцеговині, Кіпрі, Сальвадорі, Хорватії, 2% – Анголі, Бурунді, Гвінеї-Бісау, Еритреї, Єгипті, Ізраїлі, Іраку, Індії, Мозамбіку, Нігерії, Нікарагуа, Пакистані, Сирії, Судані, Чаді. Менше, ніж в Україні – 1% – податкового збору стягують в Ефіопії, Індонезії, Ірані, Камбоджі, Ліберії, Лівії, Мавританії, Марокко, Перу та Португалії.
І, звісно, існує цілий ряд держав, які не стягують такий збір. Україна не належить до їх числа. Як роз'яснював нещодавно голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетьманцев, влада змушена буде підвищити основні податки, у тому числі ПДВ, військовий збір та акцизи, щоб знайти додаткові джерела фінансування армії.
Про ФОПів – "перших", "других" та "третіх"
Новації чекають і на ФОПів. Але впроваджувати їх почнуть не раніше 2025 року. Свого часу фіскальні пільги для фізичних осіб-підприємців вводили, щоби підтримати малий бізнес. Нині їх скасують, бо розвиток підприємництва вибув з першочергових пріоритетів. Та й пріоритет, власне, залишився один – захистити країну та вижити.
Спрощена система оподаткування (за якою підприємці сплачують єдиний податок, що йде до місцевого бюджету, та єдиний соціальний внесок) діє з 1999 року. Як показала практика, така система виявилася привабливою для малого бізнесу, і нині в Україні працюють майже 2 млн ФОПів. Проте "з позиції оподаткування бізнесу, режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження і впливає на ухвалення бізнес-рішень", – йдеться у Національній стратегії, розробленій Кабміном.
А тому надалі облікові ставки для ФОПів будуть зростати.
Зокрема, єдиний податок для юросіб третьої групи поступово зросте з 5% до 18%. Процес збільшення триватиме три роки, а після трьох років юридичним особам взагалі заборонять користуватись єдиним податком.
А друга група ФОПів, яка зараз сплачує 3-відсотковий податок, зіллється з третьою групою і платитиме 17%. При цьому ставка залежатиме від сфери діяльності (менше будуть платити торговці, більше – ті, хто надає послуги).
Щодо першої групи, то для неї зменшать кількість сфер діяльності і введуть обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Свого часу (зокрема, у 2020-му) ФОПи протестували проти обов'язкового введення касових апаратів. Тепер ця вимога знову стає актуальною.
Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років також будуть переглянуті в бік збільшення до 18%.
Одна радість в усьому цьому – реєструвати ФОП буде не потрібно. Цей статус надаватимуть автоматично після відкриття в банку рахунку "для ведення підприємницької діяльності". А після закриття рахунку буде припинено і статус ФОП.
Не холостякуй і розмножуйся
Державі так потрібні гроші, що парламент став нещодавно свідком непопулярної пропозиції. Депутат від "Слуги народу" Сергій Гривко придумав оподатковувати українців сумами у 0,5% -1,5% від доходу у тому випадку, якщо вони мають 0-2 дітей. Навіть на тлі нинішніх фінансових негараздів така ідея викликала обурення та нагадала сумновідомі радянські часи, коли існував податок для неодружених. В результаті Гривко відкликав свій законопроєкт через декілька годин після подання.
Хоча заклики до податку на бездітність останніми роками лунають по всьому світу – від Китаю і до Латвії, Великої Британії та Німеччини.
Що ж стосується України, то в Інституті демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи кажуть, що в 2021 році на одну жінку народжувалося 1,2 дитини. Це на 45% нижче за рівень, необхідний для відтворення тієї кількості населення, яка вже є. Натомість зараз показник уже нижче одиниці.
Проте чи допоміг би виправити ситуацію податок на бездітність в умовах, коли родини розлучені війною?
Подібний досвід мав місце в СРСР. Там бездітні чоловіки від 25 до 50 років та бездітні заміжні жінки від 20 до 45 років мали платити 6% свого доходу. Така система проіснувала до 1991-го. За незалежної України податок на бездітність намагалися повернути у 2010-му та 2012-му роках. Тоді ініціатива не була підтримана – як не підтримана вона і зараз.
Чи допоміг би наповнити скарбницю податок на бездітність, якщо частина українців (зокрема, жінок молодого та середнього віку) перебуває за кордоном?
Зради нема?
Та навіть без податку на бездітність ідея збільшити фіскальне навантаження стикнулася з гострим неприйняттям. Особливо на тлі недавнього підвищення тарифу на електроенергію, яка подорожчала на 60%. Президенту Володимиру Зеленському пригадали те, що влітку 2022-го він підписав закон про заборону підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду для населення, а тепер, виходить, від своїх намірів відступив.
Владі закидають і те, що нинішня команда перед виборами 2019 року обіцяла знизити податки, але нині не має наміру навіть зафіксувати їх на теперішньому рівні. Проте є й інша точка зору.
"В історії світу ще не було такого, щоб такого масштабу війна тривала два роки і уряд не підіймав податки. Просто не було. Війна – це дуже дорого. І війна завжди призводить до карколомного падіння рівня життя. Коли держава бере з населення грошей більше. І не може собі дозволити витрачати на соціальну підтримку", – зазначив на своїй ФБ-сторінці фінансовий експерт Сергій Фурса.
Його пост виявився популярним, а аргументи багатьом здалися переконливими, хоча і малоприємними. Держава досить довго стримувала інфляцію та забезпечувала соціальні пільги, але "прийшов час, коли грошей перестало вистачати". І рішення уряду про збільшення податків спричинило "інфантильну хвилю невдоволення", бо "популізм – наше все" і "дорослішати ми не згодні".
"Ми продовжуємо вимагати дива. Зберігати низькі податки. Низькі тарифи. І фінансувати війну. Бажано ще найняти 100500 найманців, щоб воювали вони", – обурено написав Фурса.
З ним можна погодитися, хоча у цієї медалі є й інша сторона. Вже згадуваний Інститут демографії імені Птухи дослідив рівень життя українців та оприлюднив дані, за якими близько 20 мільйонів наших громадян опинилися за межею бідності після повномасштабного вторгнення Росії, а це 67% населення. Їм навряд чи справедливо закидати "інфантилізм" та небажання дорослішати.
Можливо, влада повинна була як мінімум прокомунікувати із народом свої рішення, особливо якщо вони непопулярні. Аби аргументи на їхню користь звучали з вуст офіційних осіб. Але із такою комунікацією у нас, як і раніше, все складно – її, на відміну від збільшення податків, рішенням Кабміну не впровадити.
3 
79692
Коментарі
2