Олександр М. прийшов додому, де знаходилися його дружина, двоє синів (півтора року і півтора місяця), а також знайома подружня пара. Дорослі випили горілки, а приблизно о 19.30 Олександр, що залишився з дітьми (на той час гості та дружина пішли) в однокімнатній квартирі, розташованій на першому поверсі, ліг спати. Близько одинадцяти вечора господаря розбудив плач молодшого сина Артура. Надалі затриманий міліцією Олександр пояснював те, що трапилося, таким чином: він узяв малюка на руки, але не втримав і впустив на підлогу, а потім, злякавшись неминучого гніву дружини, викинув уже мертве немовля в кватирку.
Правоохоронці кваліфікували те, що трапилося, як вбивство з необережності (ч.1 ст.119 КК). Відповідальність по цій статті – до п"яти років обмеження або позбавлення волі. Але згідно висновку експертів, немовляті завдали 14 ударів по голові, шиї, грудям, спині й т.п. А ось падіння Артура з рук на підлогу квартири, на думку експертів, "не могло призвести до смерті дитини". Згідно висновкам експертів справу перекваліфіковано за ст. 115 КК – "умисне вбивство".
Під час слідства винний не зізнався в умисному вбивстві й від подальших свідчень відмовився. Ту ж тактику поведінки обрав і під час розгляду справи в суді.
Суд визнав Олександра М. винним у здійсненні умисного вбивства, а також погодився з позицією звинувачення і ухвалив вирок, згідно якому підсудний проведе в місцях позбавлення волі 15 років, передає MIGnews.
8 
79692
Коментарі