6 червня згадують замучених воїнів. Історія свята вражає

Сьогодні православна церква відзначає шосту неділю після Пасхи, яка має назву Неділя про зцілення сліпонародженого. Вона присвячується одному з чудес Ісуса Христа, яке він сотворив у Єрусалимському храмі. Цього дня богослужіння починається як святкове.

За біблейними переказами, Ісус, вийшовши з храму після своєї проповіді, проходив вулицею і побачив чоловіка, сліпого від народження. Іудеї вважали, що кожне нещастя, що трапляється з людиною, кара за гріхи її. Якщо ж нещастя відбувалося з немовлям, то вони вважали це карою за гріхи батьків.

 

Та Ісус заперечив таке припущення, пояснивши, що цьому чоловіку хвороба послана, щоб "відкрились на ньому діла Божі". Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому. А потім наказав чоловікові піти та вмитися в купальні Силоам. Зробивши те, що сказав Ісус, чоловік прозрів.

Богословський зміст чуда зцілення Христом сліпонародженого розкривається в богослужбових текстах, що звучать в цей день у православних церквах. Сліпий від народження чоловік отримав не тільки тілесний, але й духовний зір. Так само сліпі від гріхів люди можуть прозріти, відкривши серце для Бога.

6 червня за православним календарем молитовно вшановують святого Симеона Дивногорця, званого ще Стовпник. Він народився 494 року в місті Антіохії у Малій Азії. Його матір'ю була свята Марта.

 

Ще малим хлоп'ям Симеон поселився між пустельниками неподалік Антіохії, разом із ними вів Богові посвячене життя, а 12-літнім поставив собі стовп, на якому провів вісім років.

Бог нагородив його даром творення чудес. У 20-річому віці Симеон оселився на відлюдній горі біля Антіохії, де провів 10 літ. Опісля цього його висвятили на священника. Симеон зробив стільки чудес, що гору, де він жив, назвали Дивною, а Симеона - "Дивногорцем". Потім він прожив ще 45 років на стовпі. Упокоївся з Богом святий праведник Симеон Дивногорець у 569 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церковне свято 5 червня. Що робили предки, щоб збільшити доходи

Також цього дня згадують мучеників Мелетія Стратилата, Стефана, Іоанна, Серапіона єгиптянина, Калиника волхва, Феодора і Фауста і з ними 1218 воїнів з дружинами та дітьми.

 

Мученик Мелетій служив стратилатом (військовим начальником. - Gazeta.ua) малоазійської провінції Галатії та постраждав за віру в Ісуса Христа. Будучи християнином, старанно молився про закінчення язичницької омани. Після того, як Мелетій відмовився приносити жетву язичницьким богам, його піддали тортурам.

Від чого він помер, не зрадивши віри в Господа Ісуса Христа. За сповідання віри були обезголовлені і трибуни його полку - святі Стефан та Іоанн. Та ж доля спіткала і інших воїнів-християн, яких зрадили смерті разом з їхніми дружинами і дітьми - всього 1218 людей.

З постраждалих дружин і дітей відомі імена святих мучениць Маркіяни, Сусанни, Палладії, немовлят Киріака і Християна. Відомі імена деяких з воїнів, 12-ти трибунів: святих мучеників Фавста, Фісто, Маркела, Феодора, Мелетія, Сергія, Маркелліна, Філікса, Фотина, Феодоріска, Меркурія, Дидима.

Святий мученик Серапіон народився в Єгипті. Він прибув у Галатію, де став свідком мученицького подвигу святого Мелетія і його дружини. Бачачи мужність, з яким вмирають за Христа віруючі, святий Серапіон сам увірував, за це був ув'язнений. В темниці до нього зійшов Ангел Божий і висвятив святого Серапіона в єпископа.

×