Майданівець Віктор Грицак, 65 років, бере участь у охороні одного з розформованих батальйонів "Беркуту" у Києві. Каже, колишні "беркутівці" дислокуються на Лівому березі. повертатися додому після того як стріляли в своїх, "беркутівці" бояться. Не хочуть розправи з боку односельчан.
"Їх розформували, але проблема в тому, що вони бояться додому їхати, щоб їх сусіди не прикончили, - каже Віктор Грицак. - От візьмімо - беркутівець десь із села, де один одного знають. Там у нього сім'я, чи хто. Він зараз боїться в село їхати. Куда йому їхати? Ну добре, у Львові "беркута" стали перед людьми на коліна, попросили пробачення. А ці не можуть. Вони до цього ще не можуть дійти. Ще діло в тому, що на західній Україні "беркут" практично ніяких дій не принімав, нікого не стріляв. А тут зовсім інше. По-іншому всьо роблять, по-іншому всьо розуміють".
На бік майданівців переходять одиниці. З більшістю треба довго розмовляти, але відпустити їх на всі чотири сторони у Самобороні Майдану не хочуть - щоб ті не примкнули до окупантів у Криму чи просто не чинили безпорядків.
"Знаєте, коли звір опасєн? Коли він ранєний. І зараз, якщо ми їх не будем охраняти, вони стануть небезпечні. То молоді хлопці, вони можуть зі зброєю розійтися не тільки по Києву, а й по всій Україні.Не скажу, що беркутівці свідомо нам здалися. Вимушено. Ми з ними розмовляємо. З ними потрібно говорити, потрібна діпломатія. То такі самі люди, як ми. Їх обдурили, як і нас обдурили. Вони зараз це все прекрасно розуміють. Тільки ми раніше прокинулися, а вони пізніше. Вони думали, що вони в дійствітєльності захищають український закон, а вияснилося, що захищали просто "сім'ю". Вони це зараз починають розуміти. Кримському "беркуту" зараз дають руські паспорта, вони перейшли всі на сторону росіян. Вони там сиділи на своїй базі закриті, а коли росіяни прийшли, вони звідти вилізли. А для нас важливо мати їх на своїй стороні. То люди вооружонні, які знають, що таке автомат, що таке гранатомьот, що таке шашка. Вони перейшли до росіян і зараз вишивають в Криму. А щоб такого не було, потрібно очі їм відкривати. Зараз нам дуже потрібні люди, які вміють знайти з "беркутами" спільну мову. Щоб доступно сказали: "Хлопці, всьо, шо було, то було. Але це як наша земля, так і ваша земля".
13 
79692