субота, 30 квітня 2016 13:05

За три місяці не виділили жодної земельної ділянки в Києві

- Інтер'єр трохи освіжили. Поміняли шпалери, меблі. Єдине - залишили портьєри. Меблі привезли з офісу фракції "УДАР-Солідарність", - каже 32-річний Володимир Прокопів, секретар Київради. Запрошує у свою приймальню на 4 поверсі. Її розширили, з'єднавши два кабінети.

Автор: Сергій Старостенко
  Володимир Прокопів, 32 роки, секретар Київської міської ради.  Народився в місті Івано-Франківськ у родині науковців. 2000 року вступив у Прикарпатський національний університету ім. В.Стефаника на факультет радіофізики. Під час навчання  був капітаном збірної КВН університету.  Громадську діяльність розпочав ще у студентські роки. Був членом ВГО "Український Молодіжний Собор". Під час "Помаранчевої Революції" обраний керівником виборчого штабу коаліції "Сила народу". 2005 року вступив до Тернопільського національно-економічного університету, де в 2007 році отримав диплом магістра за спеціальністю "Адміністративний менеджмент". У травні 2014 року на місцевих виборах у Києві обраний депутатом Київської міської Ради VII скликання. Був співголовою фракції "УДАР-Солідарність" та головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради. На чергових місцевих виборах у жовтні 2015 року став депутатом Київської міської Ради VIII скликання. Двома третинами депутатів обраний на посаду заступника міського голови - секретаря Київради.  Кандидат хімічних наук. Захоплюється туризмом та великим тенісом.  Одружений.  Дружина 32-річна Віра - успішний підприємець, керівник консалтингової компанії. Мають двох дітей - Володимира, 9 років, та Ольгу, 7 років.
Володимир Прокопів, 32 роки, секретар Київської міської ради. Народився в місті Івано-Франківськ у родині науковців. 2000 року вступив у Прикарпатський національний університету ім. В.Стефаника на факультет радіофізики. Під час навчання був капітаном збірної КВН університету. Громадську діяльність розпочав ще у студентські роки. Був членом ВГО "Український Молодіжний Собор". Під час "Помаранчевої Революції" обраний керівником виборчого штабу коаліції "Сила народу". 2005 року вступив до Тернопільського національно-економічного університету, де в 2007 році отримав диплом магістра за спеціальністю "Адміністративний менеджмент". У травні 2014 року на місцевих виборах у Києві обраний депутатом Київської міської Ради VII скликання. Був співголовою фракції "УДАР-Солідарність" та головою постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради. На чергових місцевих виборах у жовтні 2015 року став депутатом Київської міської Ради VIII скликання. Двома третинами депутатів обраний на посаду заступника міського голови - секретаря Київради. Кандидат хімічних наук. Захоплюється туризмом та великим тенісом. Одружений. Дружина 32-річна Віра - успішний підприємець, керівник консалтингової компанії. Мають двох дітей - Володимира, 9 років, та Ольгу, 7 років.

- Раніше секретар сидів на одному поверсі з заступниками. Я вирішив бути ближчим до фракцій та зали засідань.

Як часто проводите зустрічі з виборцями?

- Офіційно прийом через п'ятницю. Але на практиці частіше. Наприклад, сьогодні зранку до мене приходили жителі вулиці Саперно-Слобідської щодо скандального будівництва комплексу "Мозаїка". Конфлікт триває вже 10 років. З одного боку, мешканці навколишніх будинків, які проти забудови. З другого - інвестори. Там уже зведені дві 30-поверхівки. Квартири продані. Щоб купити їх,багато людей люди збули свої старенькі хрущівки і взяли валютний кредит. Знайшли компроміс - забудовник зведе не п'ять будинків, а два. Подібні скандали на вулицях Потєхіна, Ломоносова. Там домовились зменшити навантаження на соціальну інфраструктуру. Мають звести садочки, школи.

Як вмовляли забудовників?

- Деякі не розуміють, що на вулиці 2016 рік, а не 2007-й. Тоді з міською владою можна було домовитись. Зараз - ні. Зазвичай необхідно витратити щонайменше два роки на погодження земельної ділянки, експертизи. Це довго й затратно. Солідні компанії, які довгий час на ринку, дотримуються закону. Готові грати за правилами, якщо вони будуть однакові для всіх. Їхні обурення справедливі. Адже вкладають великі кошти, витрачають час, а поряд висотку зводить якась фірма без документів і дозволів. Через них праця будівельника у столиці сприймається як щось кримінальне. Хоча місто має розбудовуватись, розвиватись. Це природній процес.

Як боретесь із будівельними аферистами?

- Називаю їх "піратами". Захопили земельну ділянку, продали - не знайдеш крайнього. Вирили котлован і вже пропонують покупцям квартири. Їх не цікавлять жодні дозволи, документи. З ними мають розбиратись правоохоронці й суди. Нам теж доводиться з ними мати справу. Допомагають добросовісні забудовники. Повідомлюють про порушення. Дають свою техніку для зносу й вивозу будівельного сміття. Недавно на Стратегічному шосе горе-підприємці викупили 10 соток з будинком. Отримали погодження на його реконструкцію. Обгородили парканом. Зруйнували будівлю. На її місці вирили котлован під 25-поверхівку. Ми знесли паркан, пункт продажу квартир, котлован засипали землею.

Міська влада створила спеціальний сайт із переліком незаконних забудов. Всього їх у столиці 71. Якщо людина готова витрачати кошти, але не хоче перевірити законність забудови - це її комерційний ризик. Місто за наслідки не відповідає. Київрада також судиться за знесення незаконно зведених будівель. Або за передачу їх місту.

Вам уже дзвонили з пропозицією домовитися?

- Відколи працюю секретарем - не було. А в часи депутатства, коли очолював земельну комісію, дзвонили. Вперше, коли приймали мораторій на забудову історичного центру. Телефон був "червоний". Довелося відключити. Забудовник Десятинного провулку намагався домовитися всіма можливими і неможливими способами. За нормами будівля у цій місцевості не може перевищувати 27 метрів. А було вже 35. Довелося зносити зайві вісім метрів.

Скільки грошей при цьому він втратив?

- Один поверх в тому місці коштує 2 мільйона доларів. Помножте на два.

З одного боку, в столиці багато конфліктів через зведення нових будинків. З іншого — місто повинне розбудовуватись. Як тут знайти вихід із цього?

- Два роки тому пропонували на місці старих будинків зводити нові комплекси з садками, школами, поліклініками. Але виникли проблеми із переселенням. Зараз маємо подібний проект "Житлоінвестубуду" на Лівому березі. Вже відселили 400 сімей. Залишилось кілька проблемних осіб. Не хочуть переїжджати. У літніх людей з цим будинком пов'язані певні спогади. Ми не маємо права виселяти жителів насильно. Дехто на цьому спекулює. Прописує у квартирі по 40 осіб. Торгується, вимагає квартири більшої площі. Проблема ще й у тому, що українці не довіряють владі. Вимагають гарантій. Бояться віддавати будівельній компанії свої помешкання в обмін на нові, щоб завчасно не виселили. Хоча втрачають право власності на стару квартиру лише після того, як набувають право на нову. Є такі, які хочуть не міняти її, а продати. Пояснюємо: більш вигідно продати квартиру у новому будинку. Забудовники просять міську владу виступити посередником, організувати процес. Хочу реалізувати такий проект у себе на окрузі, на проспекті Науки 35. Разом з жителями ремонтуємо їхні будинки, але термін експлуатації будівель спливає.

Нещодавно виник скандал навколо Труханового острова. У соцмережі киянка Маша Сімович написала, що "відхапала на острові трохи землі". Це викликало обурення киян. Згодом жінка зізналась, що пожартувала. Але ж будівлі на Трухановому є, хоча зводити там будь-що заборонено.

- На острові величезна кількість спортивних баз різних федерацій. Вони віддавали землю в суборенду деяким чиновникам під маєтки. В цій ситуації мають розбиратися правоохоронці. За два роки жодного землевідведення на Трухановому острові не було. Взагалі за сто днів роботи Київради цього скликання не виділили жодної земельної ділянки в Києві.

Чому?

- Майже всі змінюють цільове призначення. Наприклад, земля виділялась раніше під будівництво офісів А-класу. Але через складну економічну ситуацію такі приміщення не продаються. Змінюють призначення на житлову забудову. На елітні квартири зараз теж попиту немає. Забудовники орієнтуються на соціальне житло. Найбільше Київрада зараз продовжує договори оренди. Голосуємо за приватизацію землі й питання надання. Якось звернулись до нас ділки, кажуть знайшли 10 вільних ділянок на 20 соток в Жулянах. Просили віддати. Землі розташовані під парканом приватного сектора. Виявилось, люди їх обробляють як город. Київрада залишила ці землі старим власникам.

Автор: Сергій Старостенко
 

На сайті Київради щодня з'являється кілька петицій. Але жодна ще не виконана.

- У процесі виконання наразі понад 10 петицій. До того ж, ми значно пришвидшили процедуру розгляду цих звернень - не пізніше 10 днів з моменту оприлюднення інформації. За новим порядком розглянуть дві: щодо заборони на використання та продаж одноразових поліетиленових пакетів та щодо заборони вирубки лісів, парків, знищення скверів у Києві. На сайті Київської міськради у розділі "Петиції" можна відстежити, на якому етапі її розгляд. Щодо прохання запровадити нічний громадський транспорт вже маємо результат. Створили робочу групу, напрацьовуємо маршрути. Із залізничного вокзалу на Виноградар і на Харківський масив, з Кадетського Гаю через залізничний вокзал і Хрещатик на Троєщину. До них залучатимемо приватних перевізників. Зростатиме конкуренція, підвищуватиметься якість послуг. За собою зберігатимемо лише функцію контролю. Петицію про ремонт доріг вночі вирішили перетворити у проект рішення. Його мають підтримати депутати Київради.

У столиці дискутують, чи проводити вибори до райрад. Як вважаєте ви?

- Райради Києву необхідні. Більше того, децентралізація має бути не лише на рівні районів, а й мікрорайонів. Перед виборами треба визначити, чим райради займатимуться. Щоб не дублювались функції. Внести зміни у всі необхідні акти. Більшість повноважень варто віддати на місцевий рівень. За містом має залишитися транспорт, житлово-комунальний комплекс, та функція контролю. Щоб мер міг відсторонити керівника району, який не справляється зі своїми обов'язками. Наприклад, не чистить сніг. Люди не мають бігти в мерію, бо хтось десь поставив МАФ із шаурмою, чи у них течуть труби. Але для цього районам треба передбачити бюджет.

Яку ви отримуєте зарплату?

- З усіма нарахуваннями 9500 гривень.

Зараз ви читаєте новину «За три місяці не виділили жодної земельної ділянки в Києві». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі