середа, 12 січня 2011 18:13

Солом'яний "павук" має висіти до Водохреща

Автор: фото: Тетяна ЩЕРБАТЮК
  Майстер соломоплетіння Володимир Карпуша
Майстер соломоплетіння Володимир Карпуша

— Як я ще дівувала, то перед Різдвом ми з дівчатами робили з соломи "павуків", — розповідає 78-річна Ганна Марчук із Вінниці. — Соломою запасались ще з літа. Нитки брали не товсті, але моцні. Бо як товсті брати, то вузлики на згинах випирають — не дуже гарно. Брали ті соломинки, клали одна коло одної й ножем — раз — відсікали, щоб рівні були. Для одного кубика — 12 однакових соломинок. А таких кубиків мало бути один великий і чотири чи п'ять маленьких. Можна і більше чіпляти — як ото лапки павуку, один під одного.

— Я житню солому беру для "павука", бо там звіння довші від узла до узла — таких уплотньонних переходинок, — ділиться майстер соломоплетіння Володимир Карпуша, 55 років, із села Вінницькі Хутори, що під обласним центром. — Їх треба вирізати, бо нитка через них не пройде. То чим довші соломинки, тим більшого "павука" можна зробити. Як відрізали ті узли, знімаємо шелуху й рівняємо соломинки. А тоді чотири нанизуємо циганською голкою і зав'язуємо у квадрат.

Далі на всіх кутах квадрата майстер нанизує ще по дві соломини. Робить чотири трикутники. Вершини двох трикутників з'єднує зверху квадрата, а двох знизу. Виходить по піраміді з обох боків.

— Ось тут наверху особлива енергетика. Буває, аж щипає за палець, усе як у піраміді, — запевняє Володимир Карпуша. — От таких п'ять двобічних пірамідок підвішують до великої — на чотири кінці по боках і знизу. Виходить "павук". У велику піраміду всередину можна помістити ще якійсь оберіг із соломи. Наприклад, хрест або безконечник.

"Павука" колись підвішували на довгих волосинах із конячого хвоста до сволока — дерев'яної балки, що йшла вздовж стелі. Тепер чіпляють до плафонів. Висіти в хаті має впродовж усіх свят — від Різдва до Водохреща. Кажуть, солом'яний "павук" чутливий до енергетики людини — коли піднести до нього руку, може почати крутитися.

Павук у домі — до грошей

Слов'яни-язичники вважали, що павуки "заснували світ". Сліди таких уявлень уціліли в українській колядці, що походить іще з дохристиянських часів:

Ой як то було з початку світа,

Ой як не було святої землі,

Ой но на морі павутиноньки,

Ой там братоньки раду радять:

— Якби нам, брате, в глибокі води,

Тогди ми, брате, світ обснуємо,

Світ обснуємо і наситимо,

Світ наситимо і наповнимо.

Шанобливе ставлення до павука в українських селах збереглося досі.

— Хто вб'є павука, той накличе на себе лихо — каже Ганна Марчук. — Його можна тільки відігнати або винести за поріг. Мене так учила бабуся. А ще казала, що павуки — хазяї дому, приносять мир і щастя. Якщо павук у домі — до грошей.

Після прийняття християнства з'явилися нові пояснення, чому треба шанувати павуків. Одна з легенд, приміром, розповідає, що павук заснував вхід до печери, де сховалася під час втечі до Єгипту Діва Марія з малим Ісусом. Воїни царя Ірода подумали, що до печери ніхто давно не заходив, раз на вході павутиння, й пішли далі.

Зараз ви читаєте новину «Солом'яний "павук" має висіти до Водохреща». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

14

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі