"Я писав в мемуарах своїх, що преса не завжди правильно освітлює дійсність, нічого не писала про труднощі, які ми переживали в 1933 році. Я був тої думки, що економічна і фінансова політика наша була не зовсім вірною. Я рахував, що влада повинна турбуватись про те, щоб народ був одягнутий і обутий, а цього не було. Свої мемуари я писав для історії, а не для себе. Я вважав, що мої мемуари перейдуть до моїх внуків і правнуків і вони будуть знати, як я жив", - пояснював слідчим у 1940 році засновник краєзнавчого музею у Вінниці юрист Густав Брілінг. У нього вилучили більше 1 тис. аркушів спогадів про особисте життя та створення музею.
Народився Брілінг 5 березня 1867 році у білоруському місті Борисові в родині обрусілих німців. У три роки втратив батька і мати з трьома дітьми переїхала до своїх батьків у Немирів на Вінниччині. Тут він закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет Київського університету. Під час навчання відвідував приватну художню школу Миколи Мурашка, брав участь у розписі Володимирського собору.
Після університету поїхав працювати за направленням до Костроми, був виконуючим обов'язки судового слідчого. Там одружився з Оленою Якимовою. Протягом наступних 10 років у них народилося 7 дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В смерті Сталіна підозрювали Берію
З 1907 року жили у Вінниці. Густав Брілінг працював вчителем законодавства в реальному училищі і судовим слідчим повітового суду. Коли в 1910 році в місті створили клуб водних видів спорту, то Брілінг став там віце-командором.
Тоді ж він починає активно збирати предмети старовини. Був активним членом Подільського Товариства по охороні історико-культурних пам'яток мистецтва та старовини.
"Наша квартира перетворювалась на музей починаючи від кухні: старовинні ступки, каструлі, меблі, посуд на столі, картини. Батько любив красу завжди і у всьому: в побуті, на роботі, в думках. Серед антикварів і любителів старовини вважався великим знавцем", - згадував син Георгій.
Активно шукали приміщення для музею. Міська влада погодилась передати у розпорядження збирачів монастирський комплекс. Але через революцію запустити роботу музею не вдалося. В травні 1919 року частину зібраного виставили у квартирі художника В'ячеслава Коренєва. Відкрили музей, який очолив Брілінг. Директор особисто об'їжджав палаци, храми та синагоги із метою виявлення цінних експонатів. Експозицію робили із найраритетніших речей.
Роботу довелось припинити у 1933 році. Директора музею заарештували за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини і залучили до справи "Української військової організації". Після кількох місяців слідства його випустили, але з посади звільнили. Працював консультантом музею. Через 7 років арештували вдруге. На цей раз за написані спогади. Засудили до 4 років тюрми. Під час етапування на північ Густав Бріллінг помер. Його спогади не знайдені.
Навесні 1910 року у Вінниці активізувалась робота над створенням яхт-клубу "Спорт". Гроші вдалось швидко зібрати завдяки домовленості серед вінницької інтелігенції не проводити великодні візити. В попередні роки закріпилась традиція обміну взаємними відвідинами. На наїдки витрачались чималі кошти. Відмова від цього, суттєво зекономила витрати міщан. Тому у зборі коштів затримок не було. Найактивніших відзначили присвоєнням їх імен човнам. Так зявилися "Граф Здіслав" – на честь графа Грохольського, та "Maria Laura" – дружини поміщика Щеньовського.
6 
35413
Коментарі