10 березня 1878 року в Женеві видали кишенькового "Кобзаря" Тараса Шевченка. Книжечка мала формат 85х55 мм.
В еміграції видання готували не випадково. З 1876 року в Україні діяв Емський указ, що забороняв друк українських книжок та ввезення їх до Російської імперії з-за кордону. "Кобзар" Шевченка також внесли до списку заборонених закордонних видань. Лише мініатюрний формат дав би змогу провезти його в Україну та поширювати нелегально. Розміри книжечки мали співпадати з розмірами упаковки популярного цигаркового паперу фірми Awadi, що вводило в оману будь-яку перевірку на кордоні.
Кошти на видання "Кобзаря" зібрали в Україні та передали до Швейцарії члени Старої громади. Права на видання творів громадівці купили в родичів Шевченка на ім'я банкіра Всеволода Рубінштейна. Книжечку готували у женевській друкарні вченого Михайла Драгоманова етнограф Федір Вовк та публіцист Антін Ляхоцький. Підписалися як "Сірко" та "Кузьма". Початковий тираж становив 1 тис. примірників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дивилися наче на божевільного. 8 спогадів про Тараса Шевченка
"Потроху збирається замучена Україна сповнити заповіт великого українця - розбити свої кайдани, - писали у передмові до видання. - А поки що самодержавці лютують, як і лютували. Так оце, на чужині, на роковини Тарасові, вітаємо земляків наших оцією маленькою книжечкою, на яку спромоглися. Нехай розносяться думки Тарасові між людьми, хоч ховаючись по кишеньках, як мусили ховатися і за його життя під устилкою в чоботі".
У виданні розмістили 19 творів Шевченка без імперської цензури. Уперше надрукували вірш "Мій боже милий, знову лихо". Жандарми дізналися про видання 1879 року, коли вилучили 1 із примірників у громадівців в Одесі.
"Сій мініатюрний "Кобзарик" зробив свого часу велику сенсацію в Галичині і тисячами примірників був перевезений до Росії", - писав Іван Франко.
26 квітня 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка. Після виходу збірки його почали називати Кобзарем.
Видання побачило світ за сприяння письменника Євгена Гребінки. "Кобзар" надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
До "Кобзаря" увійшли 8 поезій: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та "Думи мої, думи, лихо мені з вами".
Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1 тис. примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга "Кобзар із поводирем".
Коментарі
1