Російський науковець впевнений, що гірські утворення в Сибіру були першою обсерваторією людства. Саме тут люди почали спостерігати за рухами зоряних тіл.
Урочище Сундукі (Сундуки) - відоме, як сибірський Стоунхендж, є комплексом з восьми споруд з піщанику, розташованих в заплаві на березі Білого Іюса в Республіці Хакасія.
Професор Віталій Ларичєв, з інституту археології та етнографії Сибірського відділення Російської Академії наук, стверджує, що будова, вік якої становить близько 16 000 років, мала не тільки величезне релігійне значення для людей, які жили в цих місцях, але і було місцем спостереження за зірками. На вершині кожного з восьми піків лежить гігантський камінь, схожий на ящик або скриню, звідси і назва.
"Протяг багатьох років я намагався розгадати таємницю скринь. Ми не копаємося в землі, ми вивчаємо те, що стародавні люди знали про астрономію", - говорить професор Ларичєв, який у своєму прагненні став "астро-археологом".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сходинку тисячолітнього буддійського храму виявили ??в англійському саду
"Те, що я виявив, було несподіванкою навіть для мене самого. Порівнявши карти, накопичені за багато років астрономічних спостережень, я зрозумів, що тут, в скринях, ми можемо побачити найдавнішу з астрономічних обсерваторій. Її вік близько 16 000 років. Стародавні жителі цієї долини щодня спостерігали заходи й сходи небесних світил", - сказав Ларичєв.
Професор вважає, що ці стародавні астрономи Сибіру, ??не користуючись інструментами, використовували гігантські скелі й щілини в них для своїх розрахунків та спостережень. Він стверджує, що знайшов численні стародавні сонячні та місячні обсерваторії по всіх скринях.
"Я знав, що повинна бути відправна точка на пошуки каменя квадратної форми, який ми знайшли зарослим в траві. Ми витратили дуже багато часу, він і став ключем до загадки скринь. Якщо стати на цей камінь в день літнього сонцестояння то можна побачити схід сонця прямо в тріщині між каменями на вершині пагорба", - розповів професор в інтерв'ю журналістам.
На одній зі стін скелі є гравюра зі зображенням голови дракона, яка вказує в одному напрямку, а змія в іншому. Ці малюнки стародавні люди використовували, щоб визначати час за допомогою сонця.
Професор Ларичєв додав: "У першій половині дня тінь рухається вздовж тіла змії від голови до хвоста, а в другій половині дня вона приходить з іншого боку вздовж дракона. З цієї ж точки спостереження можна визначити справжнє положення півночі і півдня".
Але стародавня обсерваторія далеко не єдина загадка цих місць. Тут є також стародавні кургани та інші штучні споруди, включаючи зрошувальні канали, які досі не вивчені археологами остаточно.
Коментарі