93-річна Антоніна Сус з міста Винники біля Львова показала кореспондентам Gazeta.ua давні сімейні фото. Її родину переселили із села Гнатковичі, що поблизу Перемишля на території сучасної Польщі. Поїхали до Глібовичів, звідти - на постійне місце проживання до села Чишки.
"За коліями Глібовичів стояла порожня добротна – велика, мурована – хата на п'ять кімнат. Видно, що господар був хороший, але, певно, його вивезли в Сибір. Нас дев'ять родин там поселилися. Худоба стояла і під дахом, і в стайні, і на вулиці. Спали на горищі. Так жили пів року. Тато з другом поїхали до Львова, і нас прописали в Чишках. Знайшли там порожню хату. На віз поскладали все, що можна було, і пішки рушили. Батько весною овес і ячмінь посіяв. Молоко було, бо дві корови якраз положились", - пригадує Антоніна Іванівна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В один день мав похорон, хрестини, шлюб, парастас. Увечері сповідав чоловіка в реанімації. Після того запросили на день народження
У Чишках вийшла заміж теж за переселенця Степана Костянтиновича. 1959-го перебралися до Винників. Там побудували хату. Мали вже свою господарку - корову, коня, свиню. Худобу забрали туди. Виховали чотирьох дітей. Мають шістьох онуків. Наймолодший - єпископ Української греко-католицької церкви - владика Степан Сус.
ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ ПРО АНТОНІНУ СУС У СВІЖОМУ НОМЕРІ ЖУРНАЛУ "КРАЇНА"
Навесні 1945-го почалося переселення. Два тижні нас із татом і братом тримали на станції Журовичі, бо не було вагонів.
Коментарі