Імператриця Катерина II маніфестом оголосила про анексію Криму, півострова Тамань та Кубані 19 квітня 1783-го. Втручатись у внутрішні справи Криму Російська імперія змогла внаслідок переможної війни із Туреччиною 1768-1774 років.
За мирною угодою, відомою як Кючук-Кайнарджійська, Крим став незалежним від обох сторін, а татари проголошувалися "вільними". Однак це не завадило росіянам призначити свого ставленика Сахіба Ґерая, а туркам підтримати обраного беями - Давлет Ґерая. Обидві сторони не хотіли втрачати контроль над півостровом. Бойові дії за панування розпочав Давлет. Він висадив війська неподалік Алушти, Ялти та інших міст, змусивши Сахіба утекти із Криму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грекам та вірменам наказали забиратися з Криму
Скориставшись тим, що турецькі війська не покинули півострів, колишній фаворит імператриці та Новоросійський генерал-губернатор Григорій Потьомкін у 1777-му сприяв призначенню нового російського ставленника Шагін Ґерая. Той за підтримки російських військ та козаків у ході декількох сутичок із Давлетом став єдиним і останнім ханом Криму. Новоспечений правитель взявся проводити реформи. Їх неприйнятна для мусульман суть та насильне втручання росіян не подобалось татарам. Вони піднімали заколоти, які російські війська під командуванням генерал-поручика Олександра Прозоровського, згодом Олександра Суворова придушували силою. Подекуди карателі закривали очі на вирізання мирних жителів, а сам хан застосовував до знатних ворогів смертну кару через побиття камінням. Постійні повстання стали приводом до залучення додаткових російських військ на півострів, які під командуванням Суворова організували насильну депортацію християнського населення Криму - близько 30 тис. вірмен та греків виселили у Приазов'я.
Наступні бунти, провоковані на думку деяких істориків агентами Потьомкіна, змусили хана втекти до російського гарнізону у Керчі. Росіяни повернули його на престол силою, але стало зрозуміло що населення жорстокого хана без російських військ не сприймає. У 1782-му Потьомкін запропонував імператриці приєднати Крим: "Франція взяла Корсику, цісарці без війни у турків в Молдавії взяли більше, ніж ми, - казав він. - Немає держави в Європі, щоб не поділили між собою Азії, Африки, Америки. Придбання Криму ні посилити, ні збагатити Вас не може, а тільки спокій доставить." Імператриця погодилася та доручила полководцю це завдання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахтіарську бухту Катерина II перейменувала на Севастополь
19 квітня Катерина видала маніфест, в якому вирішила "взяти під державу російську півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону." Пообіцяла "свято і непохитно утримувати татар нарівні з російськими підданими, охороняти і захищати їхнє майно, храми і природну віру".
Шагін Ґерай зрікся престолу після погроз та переселився до Росії. У таємних інструкціях Потьомкіна керівникові експедиційного армійського корпусу в Криму Антону де Бельмену наказувалося не допустити обрання нового хана. Сам Шагін закінчить життя на острові Родос де його стратять за наказом османського султана.
Попри обіцянки, нова російська владу одразу ж розпочала знищення татарської культури. Землі роздавали російському дворянству, з яким на півострів переїжджали російські кріпаки. Продовжувались кампанії насильницької депортації християнського населення.
Кримське ханство існувало з 1441-го по 1783 рік і охоплювало весь теперішній південь України – не лише півострів, а й прилеглі до нього причорноморські та приазовські степи. Із 1475-го було залежне від Османської імперії. 1774 року, по завершенні чергової російсько-турецької війни, Російська імперія домоглася проголошення його формальної незалежності. А через дев'ять років сама його анексувала – маніфестом Катерини II про приєднання Кримського ханства до Російської імперії від 19 квітня 1783 року.
Понад 90% з півмільйона населення півострова на момент російської анексії становили кримські татари. Решта – греки, вірмени, караїми. Майже одразу від початку російського панування в Криму почалося витіснення звідти корінного населення.
1 
1
Коментарі