Сифіани, або послідовники Сета - гностична секта, що існувала на межі античності та раннього середньовіччя. Як вірили самі сектанти, Сет - один з біблійних патріархів, третій син Адама і Єви, а також Ісус Христос. На думку доктора Малькольма Чота (Malcolm Choat), історика з університету Маккуорі, саме представник цієї секти написав містичну книгу, назву якої можна перекласти як "Посібник з ритуальної сили".
Незвичайний трактат анонімного автора, написаний коптською мовою, знайомить читача з різними магічними обрядами. У книзі можна знайти цілу низку заклинань і ритуальних дій, які допоможуть зцілитися від хвороб, вигнати злих духів і навіть приворожити потрібну людину.
Посібник з магії складається з 20 сторінок і написаний на пергаменті. Науковці стверджують, що він був створений на території Верхнього Єгипту у 7-8 столітті нашої ери.
Фоліант з 1981 року зберігається у фондах Музею античних культур університету Маккуорі в Сіднеї (Museum of Ancient Cultures). Книгу придбали у колекціонера на ім'я Міхаель Факелман. Як вона опинилася у Факелмана і де зберігалася, історикам невідомо.
"Книга починається з цілої низки молитов, які змінюються малюнки та заклинання," - пише доктор Чот у своїй книзі " Коптський довідник з надприродної ритуальної сили".
Коптські ритуали мають переважно побутовий характер і не вражають своєю витонченістю. Автор трактату запропонує віруючим прочитати молитву над парою залізних цвяхів, а потім увігнати їх в одвірок, по одному з кожного боку. На думку вченого, одне з довгих заклинань має на меті зцілення від поширеної хвороби - інфекційної жовтяниці лептоспирозу.
На сторінках зустрічаються посилання до імені Ісуса Христа та Сета в міфології сифіан. В одному з рядків прямо говориться: "Сет, Сет, живий Христос". Крім того, у книзі згадується ім'я невідомої божественної фігури "Бактіоти".
"Це двоїста особистість. Схоже, що Бактіота уособлює велику силу і є головним в матеріальному світі", - пояснює доктор Чот.
Вченого особливо цікавить питання про те, хто міг бути "читачем" цієї книги. Офіційна церква вважала сифіотів єретиками, і вже в 7-му столітті нашої ери вони були дуже малочисельні.
"Точно визначити дуже важко, але мабуть це був хтось, пов'язаний з містицизмом, проте не мав офіційного духовного сану. Через гоніння люди воліли не афішувати свою магічну діяльність", - говорить Чот.
Коментарі