Після війни із львівської галереї вивезли сотні найцінніших творів мистецтва

3 березня 1945 року у Львові розпочала роботу Обласна державна картинна галерея. Львівська національна галерея мистецтв Б. Г. Возницького сьогодні – один з найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 64 тисячі творів світового та національного мистецтва, від античних часів до наших днів.

Ідея заснування галереї сягає кінця ХІХ ст., коли в середовищі львівської інтелігенції розгорнувся рух за створення музею західно-європейського мистецтва. У 1902 році Владислав Дулемба зробив внесок 5000 крон, які були включені в нову позицію бюджету міста "на закупку творів мистецтва". Колекція картин відомих у той час художників лягла в основу новоствореної Міської галереї. Влітку 1914 року галерея отримала будинок, який належав відомому вченому Владиславу Лозинському - зараз це головне приміщення галереї на вулиці Стефаника.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пізанську вежу реставрували ночами

Після реорганізації львівських музеїв у 1939–1946 роках галереї були передані частини колекції музею імені Любомирських, Ставропігійського братства, Бібліотеки імені Баворовських, Історичного музею. Значних втрат картинна галерея зазнала у часи Другої світової війни.У 1940 р. налічувалось 5950 експонатів, а у 1966 році – 11 тисяч. Упродовж 1940 збірка музею збільшилася на 4188 експонатів, тоді ж почала проводитися закупівля для галереї нових мистецьких творів. Водночас відбулася реорганізація музеїв Львова. На базі галереї було створено Львівську державну картинну галерею. У роки окупації УРСР вермахтом музей продовжував роботу під керівництвом художника Івана Іванця. Напередодні відступу окупаційних військ зі Львова було вивезено 98 картин західноєвропейських та польських художників, а згодом – ще 150 картин. Їх так і не повернулися до музею. Серед них найцінніші – "Автопортрет" Рембранта ван Рейна, "Портрет дами" Я.Госсарта, "Люблінська унія", "Баторій під Псковом" та "Ранок у сеймі" Я. Матейка.

У липні 1945 року галерею відкрили для відвідувачів. Новим її директором була призначена Олена Збронець. Вона організувала виставки творів О.Кульчицької, А.Манастирського та ін. У цей час до Львова масово передавалися роботи художників з Москви, Ленінграда, Києва. В 1956 році колекція музею налічувала 10 147 одиниць зберігання, приміщення галереї стало для них тісним і його розбудували вздовж вулиці Стефаника. У 1962 директором музею став Борис Возницький. Він організував численні експедиції по Галичині, в результаті фонди музею поповнилися старими галицькими іконами, портретами, бароковою скульптурою.

До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету ХУІ-ХІХ ст., ікон та меблів. Музей володіє унікальними за своєю значущістю творами польських та австрійських художників. До складу галереї входять 21 більших та менших музейних комплексів, окремих невеликих музеїв, які працюють як окремі відділи або сектори.

×