Останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського відправили на Соловки 29 липня 1776-го. Його утримували в одиночному казематі. Заборонили будь-яке листування та спілкування. Покидати маленьку камеру дозволяли лише на великі свята - Пасху та Різдво.
Вперше чоловіка позбавили волі ще в червні 1775-го зі зруйнуванням останньої Запорізької Січі військами Російської імперії. Формальним приводом став донос старшини Павла Савицького у імперську канцелярію ще 1767-го. У ньому йшлося, що невдоволений засиллям сербів та втручанням новоросійського губернатора у справи Запоріжжя отаман хоче перейти під турецький протекторат. Однак, Катерина II відклала донос до кращих часів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер останній козацький отаман
За час ув'язнення на Соловках Калнишевський втратив зір. Амністію отаману надав новий імператор Олександр I у 1801-му. Тоді чоловіку було вже 111 років - він залишився ченцем у монастирі. Помер у 113 років. Поховали на подвір'ї Соловецького монастиря. Збереглась лише могильна плита.
На Запоріжжі козаків і посполитих разом з жінками проживало 59 637 осіб згідно з переписом 1775 року. 3 серпня 1775 року Катерина II видала маніфест, яким офіційно оголосила про ліквідацію Запорозької Січі. На кілька місяців раніше вийшов наказ про термінове переправлення Чорноморського козацького війська на Кубань, який підписала імператриця.
Суходолом і морем було переселено 8200 козаків, які створили 40 куренів. Загалом разом із родинами за 1792 рік перевезли приблизно 25 тис. українців. Землі запорожців стали роздавати російським і українським поміщикам.
Коментарі