На Поділлі галичан називали англічанами

Українська Галицька армія 17 липня 1919 року перейшла через Збруч на територію Української Народної Республіки. З солдатами було близько 100 тис. біженців. Рада народних міністрів УНР виділила 70 млн грн для цієї армії та 11 млн на допомогу цивільним. Місцеві жителі називали галицьких солдатів "англічанами" - через незвичне обмундирування та військовий вишкіл.

До 1919 року Збруч слугував кордоном між Російською та Австро-Угорською імперіями. За рішенням Паризької мирної конференції Польща отримала право зайняти Галичину. Тамтешня армія перейшла на Поділля. Столиця УНР на той час знаходилася в Кам'янці-Подільському, пише сайт jnsm.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вражаючий Кам'янець-Подільський в унікальних фотографіях початку ХХ століття

Історик Михайло Галущак пише, що українці обох таборів - УНР і ЗУНР, часто були дезорієнтовані. Люди нерідко за все своє життя могли і не виїжджати за межі кількох навколишніх сіл. Під час Першої світової війни відбувалося розширення свідомості для багатьох солдатів. Коли вони писали листи з фронту, їм потрібно було вказати не лише назву села, але й повіт. Це збільшувало інтерес українців до географії своєї країни.

Місцями до галичан ставилися з насторогою. Солдати УГА були у розпачі та дезертували.

Після переходу УГА складалася з 12 піших і 1-ї кінної бригади чисельністю 50 тис. вояків.

Кам'янець-Подільський - місто в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця України; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.

Назва міста походить від слова "камінь" або "кам'яний", вона містить і другу частину, яка вказує на історичну місцевість розташування Поділля. До слова, у давнину є багато згадок про поселення, наприклад, у Київському та Галицько-Волинському літописах Кам'янець згадується 13 разів.

У Кам'янці-Подільському розташовані численні історико-архітектурні пам'ятки - Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV–XVI століття, перебудований у XVII–XVIII столітті),Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття).