Як ворожити напередодні Андрія

13 грудня відзначають Андрія. Звечора напередодні хлопцям дозволяється бешкетувати і робити збитки. Дівчата ворожать.

З настанням сутінків 12 грудня дівчата і хлопці сходились в одному місці і разом готували святкову вечерю та пекли святковий корж Калиту – символ сонця. Тісто місили всі дівчата по черзі - від найстаршої дівчини до маймолодшої. Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити.

Поки накривають на стіл, хлопці розказують цікаві історії та жарти. Потім вечеряють і розважаються до півночі. Найпопулярніша гра - Калита. У святковому коржі робили отвір куди протягували червону нитку. За неї підвішують калиту до сволока посередині хати або до палиці, яку хтось тримає. Чіпляють високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору, пишуть "Українські традиції"

Біля калити стає вартовий - "Пан Калетинський" - це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського", який тримає між ногами коцюбу, вдаючи вершника. Він має кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського. Якщо вдається - кусати не допускають. Той, хто витримав жарти – підскакує і намагається зловити ротом калиту, без допомоги рук.

 

Потім хлопці вигадують збитки. Біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються. Ставлять опудала - середину гарбуза вичищають, "очі" й "рот" прорізують і в гарбуз свічку засвічену вставляють. Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб батьки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли, - і це було найсмішніше. В хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч.

Ворожіння

1. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову. Кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Вона не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину "тарілку" вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає.

Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

2. Дівчина знімала свій чобіт та кидала його від себе із заплющеними очима. Кидаючи, не мала права зрушити з місця, бо не збудеться. В який бік чобіт носком упаде, звідти наречений шукатиме.

3. Вибігали дівчата на подвір'я, ставали біля паркану та рахували кілки, промовляючи: "Молодець, старець". Останній кілок обов'язково оглядали. Якщо кілок тоненький і рівненький, то тій дівчині випаде хлопець молоденький; а коли кривий і товстий, то такий і хлопець буде; а якщо кілок з товстою корою, то суджений буде багатий, грошовитий та з бородою.

 

4. Брали чобіт у дівчини і клали на підлогу біля стіни. Від стіни до порога переставляли і так промовляли: "Молодець, удовець, буду дівувати". Як вийде в кінці біля порога, то таку долю ця дівчина буде мати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Давні обряди ворожіння на Андрія

5. Від стінки 5 дівчат одна перед одною по черзі наперед ставали. Хто перед порогом стане, та перша вийде заміж. Дівчина за нею - другою буде справляти весілля, за другою – третя.

6. На аркушах паперу ім'я хлопців писали, потім перемішували їх. У шапку клали і собі "хлопця вибирали".

7. Виходили дівчата одна за одною на подвір'я і примовляли:

О Святий, добрий Андрію,

Я лишень на Тебе маю надію!

Дуже хочу знати,

Звідки нареченого маю виглядати?

Так промовляла тричі і чекала на гавкіт собаки. З якої сторони пес залає, то з цієї й буде її наречений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Святої Катерини просять щастя у сімейному житті

8. Дівчат посилали по дрова. Вони брали по в'язанці, поверталися назад і тоді їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

 

9. Також вірили, що можна на дзеркалі свою долю впізнати. Твердили, що дзеркало долю віщує, але не кожна дівчина ворожитиме, бо треба бути відважною, не боятися. У тій ворожбі дівчина має бути наодинці, щоб не було в кімнаті ні душі. Треба сісти перед дзеркалом, а з обох боків свічки засвітити й такі слова говорити:

Я тебе, дзеркало, питаю,

З ким я свою долю злучити маю?

З'єднати з Іванком прошу,

Бо його в серденьку ношу.

Тричі треба так казати. Тоді відвернутися від дзеркала та із заплющеними очима знову промовляти:

Святий Андрію, допоможи,

Судженого мого покажи!

Ворожу на свій вінок,

Прошу захисту від зірок!

Дай, Боже, шлюбу дочекати,

Мене з Іванком звінчати.

Відтак різко повернутися і на дзеркало подивитися, але не жахнутися. Адже в дзеркалі може не бути обличчя Івана, а незнайомого пана. Коли спершу не вийде, то дівчина повторювала ті ж слова тричі. Якщо ж нічого не виходило, то повторювала наступного року, - бо це означало, що її доля ще десь блукає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інна Бикова ворожить на травах

10. Коли вже дівчата лягали спати, то так робили, щоб мати змогу в сні свого судженого оглядати: під ліжко ставили миску з водою, а зверху - дощечку (ніби кладку через річку) і так просили:

О дай же, Боже, молодій мені,

Щоб приснився мій суджений вві сні.

І Тебе, Святий Андрію,

Я прошу, як умію:

Святий Андрію, допоможи,

Мене сьогодні не залиши!

Ой ти, місточок, та не хилися,

А ти, Іванку, мені приснися.

Перейди річку - биструю воду,

Й веди до шлюбу мене, молоду.

Перш ніж заснути, повторювали ці слова кілька разів.

11. Щоб знати, яку професію матиме суджений, дівчата ішли на город, розкопували землю, в пригорщі набирали, приносили до світлиці та пильно її розглядали. Якщо знаходили тріску, то майбутній чоловік буде теслею; якщо залізо чи цвях - буде ковалем, якщо скло - склярем. А якщо земля без домішок, то буде хліборобом. Ниточку чи стебло віднайдете, то суджений буде добрим сім'янином; коли пір'я, то буде вчений чоловік; якщо камінчик, то впевнено йтиме до мети; а коли знайдете вуглинку, то буде нещасливий шлюб.

12. Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. Вірять, що таке ім'я буде у майбутнього чоловіка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Василя пили багато горілки - етнограф

13. Дівчата на Андрія на підвіконні ставлять у воду гілочку вишні, яблуні, бузку чи черемху. Коли розквітне до Різдва, то буде ця дівчина щаслива. Кладучи гілочку у воду і приказують:

Святий Андрію,

Маю на Тебе надію:

Дай, щоб вишня зацвіла,

А мою долю на поріг привела.

14. Дівчата дуже прагнули знати, якого будуть мати чоловіка: багатого чи бідного. Для того брали навмання поліно і його розглядали. Якщо поліно сукувате, то чоловік багатий буде, а якщо - гладеньке, то бідний посватає.

15. Також випікали коржики - "балабушки". Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг вийде заміж.

×