У січні 1846 року в Києві заснували Кирило-Мефодіївське братство. Таємне товариство виступало за побудову вільної української республіки у федерації з іншими слов'янськими країнами.
Ініціаторами створення братства стали учитель місцевої гімназії Микола Костомаров, чиновник канцелярії Микола Гулак, студенти Київського університету Василь Білозерський та Опанас Маркович. До одного із засновників зараховували й письменника Пантелеймона Куліша, однак, за спогадами правника Олександра Кістяківського, пізніше Куліш сам заприсягся йому, що ніколи не входив до братства.
Незабаром до товариства увійшли студенти університету Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Іван Посяда, Олександр Тулуб полтавський викладач Дмитро Пильчиков, відставний військовий Микола Савич. У квітні до братства приєднався Тарас Шевченко. Усі члени носили перстень із написом "Святі Кирило і Мефодій, січень 1846".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко написав "Заповіт"
Зустрічі братчики проводили переважно на квартарах Костомарова та Гулака. Вели різноманітні політичні дискусії. Підготували "Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія" та філософську "Книгу буття українського народу", де виклали свою основну програму "Закон Божий". Історію українського народу осмислювали як важливу частину християнської історії. Виступали за необхідність ліквідації кріпосництва та станових нерівностей. Найголовнішою ідеєю стало популярне в ті часи серед інтелігенції слов'янських країн об'єднання слов'янських народів у федеративну республіку з парламентським ладом. Велику роль цьому братчики відводили Україні, зокрема Київ мав стати столицею федерації.
Братчики перебували під впливом романтизму. Поширювали різноманітні заклики "До братів-українців", "До братів-великоросів і поляків". Друкували твори Тараса Шевченка. Озвучували свої погляди на лекціях для студентів.
Кирило-Мефодіївське братство викрили в березні 1847 року за доносом провокатора студента юридичного факультету Олексія Петрова. Усіх членів арештували як змовників. На допитах Костомаров повідомив, що Куліш не був членом братства, утім це розглянули як спробу заступитися за письменника. Урешті всі отримали різні терміни покарання.
Історики називали братство 1-ю українською політичною організацією.
24 травня відзначали День слов'янської писемності та культури і вшановували пам'ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія.
Візантійські просвітителі за наказом імператора Михайла III 863 року упорядкували слов'янську писемність та розробили абетку - глаголицю. Її використовували для запису релігійних текстів. В основу заклали грецьку, суттєво змінену під слов'янську звукову систему. Згодом ченці продовжили працю, започаткувавши вдосконалену абетку, яку пізніше їхні учні називатимуть "кирилицею".
Діячі перекладали на слов'янську богослужбові книги, зокрема Євангеліє і Псалтир, проповідували християнську віру, відкривали школи. Саме завдяки їхній роботі абетка поширювалася південнослов'янськими землями. Вони ж заклали найбільше підґрунтя і для поширення східного християнства.
7 
35413
Коментарі
3