Вінстон Черчиль, відомий британський політик та прем'єр-міністр, стверджував, що немає нічого гіршого за демократію, однак нічого кращого людство ще не придумало.
Австро-Угорська імперія, у складі якої перебувала Галичина у середині ХІХ століття, не була демократією у сучасному розумінні цього слова. Однак у 1867 році, після прийняття конституції, Австро-Угорщина стала конституційною монархією. Хоча верховна виконавча влада залишалася в руках монарха, проте у державі створювався парламент - Державна Рада, якому належала законодавча влада. Таким чином, населення імперії отримало можливість брати участь в управлінні імперією.
Більшість міського населення Галичини становили поляки, серед селян переважали українці – "русини", як тоді казали. На виборах до Державної Ради – парламенту – вони мали різні права. Учасників голосування ділили на чотири групи – курії. До першої входили великі землевласники, до другої – представники великих міст, третя курія об'єднувала купців і фабрикантів, четверта – селян. До виборів не допускали неповнолітніх, жінок, банкрутів і засуджених. Окрім того, був жорсткий майновий ценз – для кожної курії існував мінімальний податок, що повинні були платити громадяни, аби мати право голосу. Виходило так, що в першій курії одного депутата в окрузі обирали 64 поміщики, а у четвертій – майже 70 тис. селян.
Голосування в сільській курії було в два етапи. Спершу кожна громада визначала від одного до п'ятьох виборців, залежно від кількості населення. А ті вже голосували безпосередньо за кандидата.
Однак така система голосування не усувала проблему фальсифікації результатів голосування. Як свідчить історія, що за два століття тут мало що змінилося. Галичанам були відомі і підкуп, і побиття виборців.
Події у суспільстві знаходили своє відображення на сторінках сатирично-гумористичного журналу "Страхопуд", який видавався у Відні (до 1868 року) та Львові (1872-1913 роки).
Сьогодні ми пропонуємо вам колекцію карикатур з журналу "Страхопуд", які висміюють особливості виборів на Галичині у ХІХ столітті. Деякі з карикатур є актуальними і сьогодні.
Коментарі