3 лютого 1929 року у Відні завершив роботу Конгрес представників націоналістичних організацій, де було проголошено створення Організації українських націоналістів на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. Організатори озвучили загальні світоглядні засади, політичне бачення поточної ситуації та форми діяльності.
Про це пише інтернет-ресурс "Цей день в історії".
Коли поразка ЗУНР і УНР у війні з більшовицьким урядом України стала практично очевидною, 30 липня 1920 року у Празі відбувся установчий з'їзд "Української військової організації" (УВО), основою якої були офіцери з числа українських січових стрільців та армії ЗУНР. Задачею УВО була пропаганда ідей українського повстання і та створення незалежної української держави.
УВО підтримувала контакти з еміграційними урядами обох українських республік і під керівництвом полковників Євгена Коновальця, Юрія Отмарштайна та Юрія Тютюнника створила осередки у Західній Україні.
Одночасно в середині 1920-х років у Чехословаччині виникли численні українські націоналістичні організації, серед яких найпомітніша - "Легія українських націоналістів" (ЛУН) та "Група української національної молоді" (ГУНМ), які об'єдналися з метою координації політичних зусиль для боротьби за українську державність.
На початку 1927 року вони підготували спільний проект "Союзу організацій українських націоналістів" і 12 липня в Празі провели установчий з'їзд, який прийняв рішення запросити до об'єднання інші організації і приватних осіб, які поділяють їхні ідеологічні установки. Ця ідея була підтримана Коновальцем, який вважав за необхідне створення легально дієвого політичного крила УВО, що мала стати суто бойовою організацією.
28 січня 1929 року у Відні розпочав роботу Конгрес представників націоналістичних організацій за участю ЛУН, ГУНМ, УВО та "Союзу української націоналістичної молоді", який 3 лютого оголосив про створення громадсько-політичного руху "Організація українських націоналістів" (ОУН), метою якого було оголошено захист українського етнічного населення від репресій та переслідування з боку влади Польщі та СРСР.
Першим керівником ОУН став Євген Коновалець, який залишався одночасно і керівником УВО. У 1933 році крайовим провідником ОУН на західноукраїнських землях і крайовим комендантом УВО був призначений 24-річний Степан Бандера, що привело до значної активізації терористичної діяльності у Польщі і після вбивства 1934 року міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького все керівництво УВО-ОУН (27 чоловік) на Галичині було заарештоване.
7 
35413
Коментарі