5 жовтня 2000 року кількасот тисяч мітингувальників, що з'їхались до Бєлграда в знак протесту проти фальсифікації виборів президента Югославії, взяли штурмом міський телецентр і будівлю парламенту. Це змусило Слободана Мілошевича подати у відставку з поста президента Югославії.
Слободан Мілошевич став президентом у 1997 році, коли до складу Югославії входила лише Сербія і Чорногорія, а Косово охопила партизанська війна за незалежність, що змусило Мілошевича направити проти албанських сепаратистів регулярну армію. За її дії під час Косівської війни, які супроводжувались репресіями і етнічними чистками, Мілошевич був звинувачений ООН і НАТО у воєнних злочинах, порушенні Женевської конвенції і геноциді, а Югославія була піддана бомбардуванню, що змусило її вивести армію з Косово.
На виборах президента Югославії 24 вересеня 2000 року основним опонентом Мілошивича став депутат сербського парламенту Воїслав Коштуніца, активний критик як діючого президента, так і міжнародного співтовариства, який вважав їх політику направленою проти національних інтересів Сербії. На цій хвилі він отримав значну підтримку і блок "Демократична опозиція" оголосив Коштуніцу переможцем, хоча центрвиборчком висловився за проведення другого туру виборів.
На знак протесту проти рішення ЦВК по всій Югославії почались мітинги і на початку жовтня в Бєлград з'їхалось кілька сотень тисяч протестувальників. 5 жовтня 2000 року проти них поліцією була застосована зброя, але, незважаючи на це, демонстранти захопили будівлю парламенту Югославії і телецентр в Бєлграді, під час штурму якого огорожа була повалена бульдозером, за що ці події були названі "Бульдозерною революцією", а водій бульдозера Любисав Джокич, проти якого була застосована зброя, став символом протесту.
Після того як столиця Югославії була взята під контроль мітингарями, поліція і армія самоусунулись від придушення протестів, що змусило виборчком 6 жовтня оголосити переможцем президентських виборів Воїслава Коштуніцу (з результатом 50,2%), а Слободана Мілошевича - подати у відставку. Він був заарештований 1 квітня 2001 року за звинуваченнями у перевищенні повноважень і корупції, а 28 квітня за ініціативою прем'єр-міністра Зорана Джинджича був переданий Гаагському трибуналу, в ході якого помер 11 березня 2006 року.
8 
35413
Коментарі