— Кирило і Методій були македонцями, які ж вони болгари? — каже мені Маґдалена з македонської столиці Скоп'є.
Це було п'ять років тому. Навчений українською освітою про "великих болгарських просвітителів", я здивувався. Згодом зацікавився цією темою. Дати однозначну відповідь усе ж непросто.
Очевидно, що брати-просвітники були македонці. Проте це геть не розв'язує проблеми. Бо що маємо на увазі під цією назвою? Солунь, звідки походили брати, — теперішні грецькі Салоніки — давня столиця історичної Македонії. Вона тепер у складі трьох держав: Республіки Македонія, Греції й Болгарії. У IX ст. у Солуні поряд жили слов'яни та греки. За грецькою версією, брати були греки, а слов'янської говірки навчилися на базарах у перекупок. Є інша, поміркованіша: їхніми батьками були еллінізовані македонські слов'яни, і брати чудово знали обидві мови від народження. У всякому разі Болгарія натоді була окремою країною, до якої Македонія не належала. Звідки ж узявся міф про "болгар" Кирила й Методія?
Він значно пізніший. Слов'янська мова Македонії, в тому числі солунська говірка братів, дуже подібна до болгарської. Але далеко не ідентична. У XIX ст., коли болгарська церква отримувала автокефалію від греків, а Болгарія проголосила незалежність від Османської імперії, тамтешні патріоти заявили претензії на всі землі, де говірки бодай приблизно вкладалися в систему болгарської мови. Включили й Македонію, яка ще залишалася під султаном. Логіка далі така: оскільки македонці — болгари, то й брати-просвітники Кирило і Методій — теж. А їхню старослов'янську мову назвали "староболгарською". Цю логіку болгарські мовознавці й історики сповідують досі. Сучасні македонські історики заперечують: вони — не болгари, і солунські брати — теж.
— Дехто пише, що їхня мати була слов'янка, а батько — грек. Інші кажуть, що вони походили від античних македонців, яких багато жило в Солуні, — визнає історик і філолог 82-річний Блаже Ристовський, керівник "Македонської енциклопедії". — Але точно знаємо, що ті солуняни у першій половині ІХ століття не були й не могли бути болгарами. Вони ж ніколи не належали до болгарської державної території. Так само немає сумнівів, що брати чудово знали говірку солунських слов'ян, на основі якої і створили першу слов'янську абетку і писемність. Могли цією мовою перекладати з грецької найточніші тексти церковних книг і Біблію. З тими книгами і з тією мовою Кирило і Методій зі своїми учнями 863 року, перед приходом болгарського князя Бориса до Македонії і перед його охрещенням, вирушили у візантійську, в основі своїй антиболгарську, Моравську місію.
Моравія мала стати конкурентом Болгарії серед слов'ян, першою діставши писемність та церковні книги слов'янською мовою. Проте не стала, через затятий опір сусіднього Франкського королівства.
І найголовніше: ніякої кирилиці Кирило не створював. Він — автор глаголиці, першого окремого письма для слов'ян. Ним ще довго користувалися хорвати, але в решті слов'янських країн глаголиця не прижилася. Кирилицю ж наприкінці ІХ ст. створив послідовник братів, єпископ Климент Охридський. Поєднав глаголицю з грецьким письмом. Климент теж був македонець.
4 
1
Коментарі