Дитина лягає на спину коня і дотягується до хвоста

Під час заняття з іпотерапії їздять верхи, тренують м’язи та координацію рухів. Більшість пацієнтів згодом можуть обходитися без інвалідних візків — Автор: фото: Анна БОВА

Чотири роки діти з діагнозом дитячий церебральний параліч катаються верхи в кінному клубі Вінниці. Іпотерапія допомагає їм адаптуватися до самостійного життя.

— Три роки тому до нас звернулася мама 6-річної Олі Іванчук, — розповідає власниця клубу 40-річна Наталія Чорна. — Єдина дитина в сім'ї, вона не могла навіть поїсти самостійно. Ми почали займатися з дівчинкою. Спочатку це була їзда верхи по кілька хвилин на день. Поступово збільшували тривалість занять та навантажень. Мама постійно займалася з дівчинкою вдома, робила прописані лікарями вправи, ванни, масажі. Це болючі вправи, але для результату головне — не жаліти. За чотири тижні Оля перестала користуватися візком. Від тролейбуса йшла, тримаючись за мамину руку. Зараз їй 9, навчається у звичайній школі. Періодично відвідує заняття в клубі.

Лікування краще проводити в теплу пору року. Коли одягу менше, хворий краще відчуває рухи коня, що подібні до людських під час ходи.

12-річна вінничанка Анастасія Дробна вправами на конях займається два роки. Має проблеми з поставою суглобів та ходою. Перед заняттям інструктор розповідає про вправи, допомагає сісти верхи. Дівчина міцно тримається за гриву коня, сидить без сідла.

— Перше коло — просто прогулянка. Це розігріє м'язи ніг та органів малого тазу, пришвидшить кровообіг, — пояснює інструктор.

Після розминки дівчина робить гімнастичні вправи. Дотягується до вух коня правою, потім лівою рукою. Через біль у суглобах їй важко, але повторює рухи тричі. Далі цю вправу чергує з підняттям рук догори, вбік. Наостанок лягає спиною на коня. Інструктор підтримує, пропонує дотягнутися рухами до хвоста тварини.

— Така гімнастика ще й покращує координацію, розвиває дрібну моторику. Настя не початківець, тому наші заняття тривають по 30 хвилин. На розігрів м'язів іде половина заняття. Оскільки у дівчинки проблема із суглобами, наступних 15 хвилин займаємося їх розминкою.

За чотири роки у клубі стали на ноги близько сотні пацієнтів. Вони облишили інвалідні візки.

Дитячий церебральний параліч у малюків може розвиватися внаслідок недоношеності, крововиливів під час народження, внутрішньоутробних інфекцій чи травм під час пологів.

— Факторів ризику багато, — розповідає завідувачка відділення дитячої неврології столичної лікарні "Охмадит" Олена Савченко, 40 років. — Вилікувати повністю ДЦП неможливо. Але реабілітаційні заняття, до яких належить іпотерапія, дають шанс зменшити ступінь інвалідності.