Чому у час війни так хочеться одружитися: пояснення психолога

Навіть у найстрашніші для новітньої історії України часи бійці одружуються із своїми нареченими. Весілля, які відкладалися багато років, організовують, зокрема, й у госпіталях, куди потрапляють поранені юнаки. Про зв'язок між війною та бажанням одружитися пише "Пара молода".

Чи справді весільний "бум" зумовлений ризиком не дожити до завтрашнього дня? Чи любов допомагає бійцям вижити? Чи варто поспішати з весіллям в такій ситуації і чому навіть закоренілі холостяки зважуються на такий важливий крок? В умовах війни люди закохуються і приймають рішення з'єднати свої долі в лічені хвилини. Пояснення цьому цілком зрозуміле, вважає психолог Валерія Шведа.

"Ситуації, під час яких є загроза життю, активізують людські базові інстинкти. Страх смерті змушує їх прагнути встигнути зробити все, чого до того зробити не встигли, "напитися життя". Рішення одружитися не є цілком свідомим, бо на нього впливають страхи. Людина може неадекватно оцінювати свого партнера. В паніці починають одружуватися ті, хто весілля довго відкладав. Однак не можна говорити, що усі шлюби в час війни створюються імпульсивно. Адже в такі моменти у багатьох людей відбувається також і переоцінка цінностей. І вже її наслідком стає свідоме, виважене рішення створити сім'ю як одне з найважливіших благ у житті", - каже експерт.

Те, що відбувається в країні, має різний вплив на всіх.

"Наприклад, одружилася пара, де чоловік був військовим. Переживши найскладніші моменти, тривалу розлуку без зв'язку один з одним, відчуття тривоги за долю коханої людини, вони зробили для себе висновок. Він написав рапорт на звільнення, і вони відразу одружилися, хоча до того зустрічалися майже чотири роки. Це і є ота переоцінка цінностей, яка у кожному випадку відбувається по-різному", - говорить Шведа.

Ті молоді пари, де наречений перебував в зоні АТО або тільки направляється туди, переважно хочуть узаконити стосунки без зайвого пафосу та урочистостей. Реєструють шлюб удвох, міцно тримаючись за руки, на очах - сльози, адже вони усвідомлюють, що наречений вже завтра йде на війну і може не повернутися.