Провайдер Костянтин Борисенко, 32 роки, з міста Моршин Львівської області 2010-го з дружиною 28-річною Наталею у Львові придбали двокімнатну квартиру. За $48 тис. взяли у столітньому польському будинку в районі Привокзальна. Житло розташоване на останньому — четвертому — поверсі. Вхід — по балкону в кухню.
— Хотіли близько до центру, аби не тратити багато часу на дорогу до роботи. Ціни були захмарні, тому взяли у старому будинку- розповідає Борисенко. — Ще привабив зроблений євроремонт. Але, коли вселилися, виявилось, що на другому поверсі якісь алкоголіки облаштували притон. У будинку двері не зачинялися — часто бомжі заходили.
Будинок ставили для польських пані. Облаштовували як для однієї родини. У радянські часи переплановували.
— Велику кімнату стіною розділили на дві. Вийшло дві вузькі й довгі. Одна наша, друга — сусідська. Звукоізоляції — нуль. Інколи здавалося, що ми разом живемо. Коли сусіди дивилися телевізор, нам нічого не залишалося, як разом з ними слухати новини. Одного дня після дощу почули страшний гуркіт. Виявилося, що нижня частина балкона, яким ходимо, обвалилася.
Два роки тому продавали за $40 тис.
— Як бонус залишили свій плазмовий телевізор, безпровідниковий телефон. За рік знайшли незавершений будинок, вклали гроші й отримали свою двокімнатну квартиру. Почали робити ремонт. Думали, що важко прийдеться, коли всі сусіди почнуть стукати-грюкати під час ремонту. Але там чудова звукоізоляція — шуму не було. Ліфт також безшумний. Раніше Наталка мала проблему, куди вийти з дитиною погуляти. А тут дитячий майданчик облаштували. Навіть запах у новому будинку свіжіший, ніж у попередньому.
Віце-президент Агентства фахівців з нерухомості України 43-річний Євген Міщанчук каже, що при купівлі квартири варто зважати на матеріал, з якого ставлять будинки.
— Старі будинки польського й австрійського типу із залізобетонним перекриттям розраховані на 50 років, але насправді можуть 200 років служити. Я не говорю про будинки з дерев'яним перекриттям, вони — хиткі. Новобудови кращі, але теж слід зважати на матеріал, — каже Міщанчук. — Ми нещодавно одним людям допомагали обміняти квартиру у старому будинку на меншу. Жили в однокімнатці на 120 квадратних метрів. Перегороджувалися шафою. Купили в новобудові менше й компактніше помешкання. Тепер економлять на опаленні.
Коментарі