Киянка Ірина Коломієць, 51 рік, улітку робила ремонт на балконі квартири на вул. Тростянецькій. На смітник винесла 10 стиродурових плит, якими утеплювала стіни. Одна така в супермаркеті "Епіцентр" коштує 25 грн.
— Купила 25 плит, а використала 15. Тримати їх не було потреби, куди діти, не знала, тому викинула. Недавно хотіла позбутися ще старого велосипеда. Не встигла з під"їзду винести — в ліфті сусіди забрали.
Консьєржка Ніна Біла, 63 роки, бачить, як люди викидають двері, вікна, шафи, одяг, світильники. Каже, багатьма речами ще можна користуватися.
— Торік я забрала 2-метровий розкладний диван, два крісла. Меблі були трохи обшарпані. Наново обшила їх, служать дотепер. Завжди забираю вазони з квітами, ставлю в під"їзді на поштові скриньки.
31-річна Марина Ткаченко з Києва старий диван продала, давши оголошення в газеті "Авізо". Планувала за 400 грн, узяла 600.
— Поставила більшу ціну, бо думала торгуватися. Але покупець подзвонив у перший же день, як виклала оголошення. Про торг не питав. Приїхав великою машиною, диван забрав. Я доклала трохи і купила новий. Старий був у доброму стані.
Уживані речі можна віддати до дитбудинків. Це також роблять через Інтернет.
— Ми створили сайт, збираємо по Києву речі для дітей-сиріт, — говорить киянка Ірина Васильченко, 32 роки. — Приїжджаємо самі, розвозимо їх по області. Часто буваємо в дитячому будинку в Ірпені. Останнього разу нас попросили привезти дорослий одяг для працівників. Зарплатню їм не платять, одітися нема за що. Бракує колясок, іграшок, взуття.
Директор Ірпінського сиротинця Валентина Войновська, 49 років, радо прийме підгузки, мило, вологі серветки.
— Дітям потрібні килимки, шезлонги, зимове взуття, пелюшки. Книжок не маємо. Як чую, що все це люди викидають на смітник, серце розривається. А ще добре було б одіти нашого охоронця. Він сидить біля дверей, мерзне.
У комісійному інтернет-магазині http://dity-kvity.com.ua продають усе для дітей, окрім одягу та взуття.
3 
1
Коментарі