Маргарита Фединчик поновила літній гардероб за 45 гривень

 

"Новий завоз! Все красиво, все недорого!" — лунає звідусіль на столичному ринку "Шулявка" у відділі, де продають товари секонд-хенд.

— Красавица, выходи замуж, будем вместе продавать! — усміхається блакитноокій блондинці продавець секонд-хенду на прізвисько Хеппі, 34 роки. Чоловік приїхав у Київ із Бангладеш. — У меня вся одежда фирменная. Рядом со мной будешь чувствовать себя королевой!

Щотижня асортимент оновлюють — на розкладках з"являється й новий фірмовий одяг. Киянка Маргарита Фединчик, 24 роки, приїжджає на базар тільки по вівторках. В інші дні, за її словами, серед купи одягу лишається мотлох.

— "Некст", "Бенеттон", "Зара", "Марк енд Спенсер" — хтось купує одяг цих марок у фірмових магазинах, а я поновлюю гардероб у "секах", — усміхається вона. — У столичних магазинах жінки переплачують 150 відсотків. А якість тканини товарів, що завозять в Україну, значно гірша за європейську.

У пошуках стильних речей Фединчик їздить і в містечко Ірпінь під Києвом. Хоч відділ секонд-хенду на центральному базарі невеликий, але ціни нижчі, ніж столичні, а географія "фірми" значно ширша. Жінка переконана: гардероб виключно фірмових речей на літо можна повністю оновити за 100 грн і запрошує на прогулянку "секами".

У павільйоні на Шулявці посеред великої розкладки на столах хаотично розкиданий одяг. Неподалік на стільчику, над натовпом, стоять чоловіки-спостерігачі — стежать, щоб покупці не поцупили речі. Фединчик запевняє, що вибирати одяг можна тільки серед того, що висить на плічках.

— Те, що на купі, значно дешевше, але затягане й закошлачене, — пояснює дівчина та йде до розвішеного на плічках одягу. — А збити ціну на будь-що можна втричі — продавці йдуть на поступки, бо хочуть швидше все продати.

За 10 хв. Маргарита знаходить блузу із трикотажу й еластану фірми "Бенеттон". Вона нова, із заводськими бирками. На ярлику зазначена ціна 35 грн.

— Зазвичай треба більше перелопатити всього, щоб знайти нову річ, — каже киянка. Блузу виторговує за 17 грн.

У магазинах переплачують 150 відсотків

На розкладці поряд дівчина помічає шкіряний пояс фірми "Дольче енд Габанна". Однак продавець просить за річ 70 грн і не знижує ціну. Роздивившися ще кілька яток, їдемо з Маргаритою на ринок, що розташований неподалік метро Лісова.

Жінка одразу прямує в кінець розкладок, де, на її думку, найширший асортимент товару.

Серед викладеної на столі купи штанів знаходить бавовняні капрі блідо-зеленого кольору фірми "Некст" за 12 грн і джинсові шорти "Геп" за 9 грн. Одяг не новий, однак не розтягнутий, виглядає цілком пристойно.

— Ітого 38 гривень за все, — підраховує жінка та помічає блузу з віскози фірми "Аш енд Ем" за 7 грн. Магазинів цієї фірми в Україні немає, але це одна з улюблених її марок.

За словами Маргарити Фединчик, найважче на секонд-хенді підібрати джинси. Фігури співвітчизників та іноземців відрізняються: серед українців небагато таких, що мають великі сідниці й короткі ноги.

— Дехто із друзів, дізнавшись про мою пристрасть, переконує, що на одязі лишається енергетика інших людей, яка буває й негативною. Я вичитала на інтернет-форумах, що екстрасенси радять переполоскати вживаний одяг у солоному розчині. Нібито він знімає негативну енергетику з одягу та інформацію про людину, яка носила його раніше. Сама так не роблю, але друзям раджу, — сміється жінка. — Але ж квартири купують також "поношені"! Вважаю, якщо таким перейматися, то треба жити на безлюдному острові.

Із Лісової їдемо в столичний торговельний центр "Променада". Трикотаж у магазинах "Некст" та "Марк енд Спенсер" справді тонший. Фасони одягу, що продається на секонд-хенді, майже не відрізняються від магазинних.

— Я не говорю, що треба одягатися виключно в секонд-хенді, я доводжу, що це дешевше й не гірше, — завершує жінка.

×