Фільтр захистить пральну машину

 

У "Київміськводоканалі" запевняють: їхня вода відповідає усім нормам і безпечна для споживання. Та городяни, з кранів яких тече іржава каламуть, іншої думки. Осад псує змішувачі й пральні машини. Проблема в старих водогонах, пояснюють в Інституті комунальної гігієни. Доводиться ставити фільтри.

Передусім варто подбати про питну воду. Фільтрувальна установка "Аквафільтр" на дві-три колби поміститься під кухонною мийкою. У магазинах вони коштують від 250 грн. Зазвичай у них вставляють поліпропіленовий або целюлозний картридж (фільтрувальний елемент) для механічної очистки і вугільний картридж — щоб позбутися хлору і токсичних речовин.

Директор сервісного центру "Аквафільтр" на вул. Оранжерейній, 3 у Києві Володимир Васько, 34 роки, запевняє, що встановити фільтри не складно. Можна запросити фахівців із сервісного центру. Вони встановлять і рік обслуговуватимуть фільтри безплатно. Потім — десять гривень за виїзд і п"ять за заміну картриджа.

Володимир радить подбати про якісну воду заздалегідь, під час ремонту в санвузлі. Тоді фільтр або блок фільтрів можна сховати під ванною чи раковиною — аби лише до нього можна було доступитися.

— Фільтр механічної очистки краще ставити на вході зі стояка у квартиру, після лічильників води, — радить Юлія Лігостаєва, 32 роки, працівник магазину-складу "СП УДТ". — Так краще для пральної машини і сантехніки.

У фільтрах хімії немає

— Механізм у бачку імпортного унітазу працюватиме довго, якщо воду очищено хоча б до 100 мікронів, — пояснює Юрій Шинкарьов, 30 років, завідувач відділу сантехніки будівельного гіпермаркету "Епіцентр-К" на вул. Братиславській, 11 у Києві. — Після ремонту водогонів окалина і каламуть потрапляють у воду. Без фільтрів бачок треба прочищати три-чотири рази на рік.

Виробники "Калгону" розповідають частину правди про свій чудо-засіб. Накипу в пральній машині може й меншає. Але ж це хімія. А у фільтрах її нема.

— Міняти його треба двічі-тричі на рік, хоча пральну машину вмикаємо часто, п"ять-шість разів на місяць, — запевняє Ганна Макаліш, 45 років, жителька столичного проспекту Науки.

Фільтри для питної води і пральної машини пані Ганна мусила поставити шість років тому. До того набирали воду в банку, а вона за кілька днів ставала темно-зеленою. Тепер використовують фільтри з прозорими корпусами, і вони завжди чисті.

Щоб не витрачатися на змінні картриджі для механічної очистки, Юрій Фесенко, 34 роки, директор спеціалізованого магазину "Фонтан" на столичному бульварі Дружби Народів, 8, радить ставити фільтрувальний елемент, зроблений з нержавійки та нейлону. Він очищає воду до 50 мікронів. Після промивання служитиме, як новий. Коштує 97 грн.

Найдешевші в експлуатації — станції пом"якшення води, запевняє Юлія Лігостаєва з "СП УДТ". Коштує 2890 грн. Сервісний центр "Аквафільтр" встановить таку за 400 грн.

Щоб правильно підібрати картриджі, треба з"ясувати хімічний склад води. Рівень кислотності, жорсткості, кількість заліза і хлору можна визначити за допомогою тестів. У магазині-складі "СП УДТ" набір спеціальних індикаторів продають за 27 грн. Покупцям фільтрувальних систем воду протестують безплатно. Наявність осаду визначають, відстоявши воду в банці.

Механічної очистки достатньо для нормальної роботи сантехніки. Для пральної або посудомийної машини воду з надмірним вмістом заліза треба фільтрувати каталітичним картриджем, жорстку — іонообмінним. Щоб отримати питну воду, потрібна біохімічна очистка. Для цього, залежно від якості води, картриджі ставлять у фільтрувальну систему за принципом "від грубої очистки до тонкої". Наприклад, у такому порядку: мотузяний — іонообмінний (каталітичний) — вугільний (керамічний) або нержавіючий — керамічний.

Тривалість служби картриджів залежить від ступеня забрудненості води.

×