четвер, 05 травня 2011 13:25

В Івана Павла ІІ влучили дві кулі

13 травня 1981-го на площі Святого Петра в Римі снайпер, 23-річний турок Мехмет Алі Аґджа, вистрілив у Папу Римського Івана Павла ІІ (1920 - 2005) під час його зустрічі з паломниками. Аґджа випустив шість куль. Поцілило дві - поранив понтифіка в живіт і руку. Папа втратив понад 70% крові. Йому терміново зробили 5-годинну операцію, водночас постійно вливали кров. 1984-го Іван Павло ІІ поклав одну з куль, які влучили в нього, на вівтар Діви Марії в португальському місті Фатіма, де на початку XX ст. Богородиця явилася кільком місцевим дітям.

Мехмета Алі Аґджу схопили на місці злочину. Його засудили до довічного ув'язнення. Замовників замаху на Івана Павла ІІ, вихідця із Польської Народної Республіки, шукали 30 років. Сліди виявили в шести соціалістичних країнах. Аґджа спочатку розповів, що Папу хотіли вбити болгарські спецслужби. Потім зізнався, що цю версію запропонував йому працівник італійської військової розвідки. 2006-го слідча комісія італійського парламенту визнала, що злочинець діяв за наказом самого Леоніда Брежнєва, а працівникам КДБ допомагали агенти східнонімецької спеслужби "Штазі". Мотив - Москву начебто дратувало, що Іван Павло ІІ підтримує польський антикомуністичний рух "Солідарність".

У ЦК КПРС знали, що найменша причетність СРСР до вбивства буде мати найсерйозніші наслідки

- Так, Папа був ворогом, - зізнався 2005-го екс-керівник "Штазі" Маркус Вольф. - Але Андропов (тодішній голова КДБ. - "Країна") уважав, що його усунення стало би радше контрпродуктивним кроком. У ЦК КПРС знали, що найменша причетність СРСР до вбивства матиме найсерйозніші наслідки.

Аґджа наполягав, що він - терорист-одинак. У тюрмі оголосив себе Ісусом Христом. 2000-го президент Італії його помилував, але Аґджа ще 10 років відсидів у Туреччині за вбивство редактора газети, вчинене до пострілів у Івана Павла ІІ.

Крапку в цій справі слідство поставило у квітні цього року. Організаторами замаху на Папу визнали ісламістську терористичну організацію "Сірі вовки". Мехмет Алі Аґджа весь час вигороджував її під час допитів. Торік він вийшов на волю. Одразу напророкував кінець світу й висловив намір одружитися.

 

Англійський лікар зробив перше щеплення

- Жоден лікар не врятував життя стільком людям, як цей чоловік, - сказав британський принц Альберт 1853 року на відкритті пам'ятника Едварду Дженнеру.

Завдяки цьому англійському хірургові людство вперше подолало хворобу, а саме натуральну віспу, шляхом вакцинації. До кінця XVIII ст. в Європі від віспи гинуло 1,5 млн людей щороку - вмирав кожен сьомий хворий. Її жертвами стали десятки мільйонів корінних жителів Америки, індіанців. "Жахлива хвороба, яка звела в могилу більше жертв, ніж усі інші епідемії, ніж порох і війна", - писав англійський медик Томас Сіденгам.

Якось до лікаря з графства Глостершир на заході Англії Едварда Дженнера звернулася селянка. Він виявив у неї всі симптоми натуральної віспи.

- Я не можу на неї занедужати, бо в мене вже була коров'яча віспа, - заперечила жінка.

Дженнер здивувався. А потім зауважив, що справді місцеві доярки майже не хворіли на натуральну віспу, або переносили її дуже легко. І збагнув: люди, які заразилися від хворих тварин і перенесли відносно безпечну коров'ячу віспу, вже не хворіли на майже смертельний людський різновид недуги. Тож варто лише штучно викликати її в організмі, щоб назавжди убезпечити його від справжньої віспи.

14 травня 1796 року в околицях рідного містечка Берклі Едвард Дженнер провів експеримент. На руці здорового 8-річного хлопчика Джеймса Фіппса лікар зробив два невеликих надрізи. У ранки вніс рідину з вісп'яного пухирця на пальці доярки, зараженої коров'ячою віспою. А через два тижні - після того, як у дитини минуло легке нездужання, - прищепив малому натуральну "людську" віспу. Організм Джеймса не відреагував на хворобу ні цього разу, ні наступного - після повторного щеплення за півтора місяця.

Дженнер відправив до Королівського наукового товариства опис свого відкриття, але на нього не звернули уваги. Знадобилося кілька років, щоб довести цінність щеплень від віспи. Згодом Дженнер став членом усіх європейських академій, отримав сотні дипломів. Декілька індіанських племен Північної Америки надіслали йому почесний пояс. Помер у 73 роки в зеніті слави.

На згадку про Дженнерове щеплення всі матеріали для щеплень медики називають вакцинами - від латинського vacca - "корова".

 

 

54 рицарів-тамплієрів

посадили на вози й відвезли в поле під Парижем 10 травня 1310 року. Там їх спалили на вогнищі. Жоден із них не захотів зберегти життя ціною зізнання в єресі та богохульстві. На той час цей орден рицарів-ченців - найбагатша організація своєї доби - був розпущений, його членів заарештовано. Майно, 12 млн ліврів - приблизно 600 т срібла - привласнив французький король Філіпп Красивий. На малюнку XIV ст. Зображено спалення тамплієрів

"Про медико-санітарні заходи щодо прибирання і поховання трупів, виявлених у смузі відчуження залізниць" -

таку постанову 12 травня 1922 року ухвалив Раднарком - уряд Української СРР. Залізничні адміністрації поблизу станцій з великим скупченням пасажирів мали відводити покійницькі для зберігання трупів до захоронення. А поблизу інших станцій - мати могильні ями для їх термінового поховання

 

15 травня 1930 року американка Елен Черч стала першою в історії стюардесою. Доти працювала медсестрою, брала приватні уроки керування літаком. Власники авіакомпаній вирішили набрати групу жінок, які б заспокоювали пасажирів під час польоту. Тоді літаки сильно трусило й розхитувало, тому послуги медсестер могли знадобитися. Черч повинна була набрати для Boeing Air Transport сім дівчат віком до 25 років, вагою до 52 кг. Платили по $125 на місяць - близько $1,5 на сьогоднішні гроші. Перший політ між Сан-Франциско та Шайєнном здійснила сама Елен Черч.

- Жінка сама має вирішувати: мати дітей чи ні. Піґулка, яку можна прийняти до чи після, була б ідеальною, - казала американська феміністка Марґарет Сенґер.

Після знайомства з біологом Ґреґорі Пінкусом вона вмовила подругу-мільйонерку інвестувати в розробку протизаплідних препаратів. Дослідження й експерименти, на які пішло $2 млн - сьогодні це було б $13 млн - тривали чотири роки. 9 травня 1960-го перші контрацептиви з'явилися в продажу. Препарат назвали Enovid 10. Через чотири роки після випуску його вживали 4 млн американок.

12 травня 1057 року майстер книжкової справи диякон Григорій після піврічної роботи закінчив переписувати Євангеліє. Рукопис замовив новгородський боярин Йосип. В історію книга ввійшла під назвою "Остромирове Євангеліє": від імені Йосипа до хрещення - Остромир. Це найстаріший рукопис часів Київської Русі, який дійшов до наших часів. Зараз зберігається у Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі. В радянські роки заклад називався Державна публічна бібліотека ім. Михайла Салтикова-Щедріна, у народі "Публічка".

 

Зараз ви читаєте новину «В Івана Павла ІІ влучили дві кулі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі