середа, 16 травня 2012 17:29

"Не сумніваюся в революції в Україні"

24 травня 1742-го у столиці Молдавського князівства Яссах на 70-му році життя помер гетьман-емігрант Пилип Орлик (копія з портрета XVIII ст.). Обраний у вигнанні козацькою старшиною після смерті Івана Мазепи, жодного дня не правив Україною. Ніколи не діяли на батьківщині його "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", які вважають першої в Європі конституцією. 32 роки він поневірявся Європою, наполегливо, проте безуспішно, до самої смерті плів інтриги проти Російської імперії. "Не сумніваюся в революції в Україні, яка розпочнеться, може бути, швидко, але сумніваюсь, щоб народ тамошній похапцем, згарячу до цього взявся, не бачачи жодної допомоги", - занотував у щоденнику, який вів польською та латиною. Тільки спільний похід християнських монархів проти "московського дракона", вважав, може звільнити "причавлену Україну". Шведський історик Альфред Єнсен називав Орлика "Дон Кіхотом", а український - Микола Костомаров - "павучком".

Скарбниця Війська Запорозького по смерті Івана Мазепи дісталася у спадок його племінникові Андрію Войнаровському, який сторонився державних справ. Орлик залишився без грошей. Дружину, чотирьох дочок та двох синів мусив на якийсь час прилаштувати в монастирях. Сам часто-густо закладав козацькі клейноди та родові персні, щоб купити "хліба, дров і світла" - тобто, свічок. "Не маючи сталого місця, де міг би прихилити голову, став позорищем світові й людям, переїжджу з місця на місце, під чужим іменем, видаючи себе за чужинця… Крайній розпач готовий привести мене до смерті, бо я знищений цілком, від голови до ніг", - нарікав у щоденнику.

Рятували правителі-союзники, у яких гостював Орлик. Шведський король Карл XII призначив щорічну пенсію у 13 тис. талерів. Для порівняння: м'ясна корова коштувала 200 талерів. Але срібні монети згодом замінили знеціненими асигнаціями. Султан Ахмед III давав уп'ятеро меншу суму, та й ту затримували. Тож у 1722-1734 роках Орлик змушений був безвиїзно сидіти у грецьких Салоніках, що тоді належали Османській імперії.

Гетьман-емігрант не припиняв надсилати таємні листи до козацьких полковників і запорожців. Та після невдалого походу Пилипа Орлика разом із татарами на Правобережжя 1711-го січовики до нього охолонули. "Не звольте більше до нас писати, оскільки ми слуги Її імператорської величності, якій життям присягаємо з покоління в покоління", - урешті-решт відписали йому 1734-го. Відтоді листи від Орлика із Січі передавали російській владі, не розпечатуючи.

27 травня 1932 року: есперантисти міста Миколаїв сфотографувалися з нагоди п'ятої річниці свого гуртка. "З есперанто до соціалізму! Цей пролетарський девіз об'єднує всіх есперантистів світу!" - написав на звороті знімка голова гуртка Григорій Куліченко.

Есперанто - штучну мову для міжнародного спілкування - створив 1887 року варшавський окуліст Людвик Лазар Заменгоф. Після більшовицького перевороту рух есперантистів підтримував Лев Троцький. Мовляв, коли переможе світова революція - людство має спілкуватись єдиною мовою, тож варто заздалегідь запровадити есперанто для обов'язкового вивчення. Це й погубило радянських знавців цієї мови, коли Троцький програв Сталіну двобій за владу. Нападки почалися 1934-го, а 1937-го - репресії. За півтора року лише в Москві розстріляли 13 керівників Спілки есперантистів радянських республік. У вироках вони зазвичай фігурували як "троцькістські шпигуни", які через свої гуртки вели антирадянську пропаганду й вербували нових агентів.

Народ, Білоруський Нарід!

Ти - темний, сліпий, ніби кріт.

Тобою завжди гордували,

Тебе не пускали з ярма

I душу твою обікрали -

Навіть мови у неї нема.

писав 1913-го класик білоруської літератури Максим Богданович (на фото). 25 травня 1917-го, на 26-му році життя, він помер у Ялті від сухот. Головну засаду своєї поезії визначав так: "Трымацца народнай песьні, як сьляпы трымаецца плота" - "Триматися народної пісні, як сліпий тримається тину". На знімку: Максим Богданович 1911 року.

21 травня 1859 року на вежі Вестмінстерського палацу в Лондоні запустили годинник Біґ Бен, що став одним із символів Великої Британії. Розташований за 55 м від землі, при висоті вежі 61 м. Діаметр циферблата - 7 м. Годинна стрілка 2,7 м завдовжки, хвилинна - 4,3 м. Біґ Бен є одним із найточніших годинників у світі. За всю історію п'ять разів помилково вказував час. Уперше 1949-го - спізнився на 41 хв, бо на хвилинну стрілкусіла зграя птахів.

У рамках "боротьби з аморальністю" 22 травня 1926-го італійський диктатор Беніто Муссоліні заборонив у країні аборти та конкурси краси. Постанова мала "підсолодити" ставлення Папи Римського до фашистського режиму. За три роки Святий престол і Королівство Італія підписали договір, за яким із частини Рима утворено папську державу - Ватикан.

27 травня 1940 року в Одесі в обласному суді завершили розгляд справи шахраїв із місцевої фабрики музичних інструментів. З'ясували, що із 45 піаніно, відпущених для продажу у фабричному магазині, потрапили туди 11. Решту інструментів вивозили за хабарі з фабрики на квартири покупців. Іще 13 піаніно просто викрали та продали. Колишнього директора магазину Фрумкіна засудили до п'яти років таборів, його заступника Найгуртіна - до шести років, начальника збирального цеху Кацера - до двох з половиною років ув'язнення. Головному бухгалтерові фабрики Нурку, який "допустив злочинну заплутаність в обліку матеріальних цінностей", дали рік примусової праці.

Зараз ви читаєте новину «"Не сумніваюся в революції в Україні"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі