"Це був страшний час. Крим профукали, на Донеччині щодня захоплювали нові міста. Із майданівських сотень почали формувати 1-й резервний батальйон. Підготовку проводили в Нових Петрівцях, на базі "Барса". Командири пильнували своїх, а ми – своїх. Здавалося, що позабиваються. Майданівці кричали: "Менти погані, ми вас рвати будемо". Ті відповідали не менш "лагідно": "Ви – недобитки з Грушевського!" – згадував сотник 9-ї сотні самооборони Майдану Андрій Антонищак про події березня 2014-го.
В Україні відбулася зумовлена Революцією гідності зміна влади. Цим моментом вирішила скористатися Росія, яка розпочала збройну агресію проти України. 20 лютого того року російські війська взялися за окупацію Криму, а ставленики Москви разом із зрадниками-сепаратистами – за розхитування становища у східних регіонах України.
Зважаючи на небезпеку для держави, 17 березня 2014 року виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов видав указ "Про часткову мобілізацію". Його підтримала Верховна Рада. Передбачалося протягом 45 днів мобілізувати до Збройних сил України 20 тис. людей.
Стільки ж планували залучити до служби в Національній гвардії України, яку почали формувати на базі внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. Саме у складі НГУ виник 1-й резервний батальйон. До нього зарахували 500 добровольців із Майдану, які мали пройти двотижневу підготовку. Їхнім бойовим навчанням та злагодженням керував генерал-майор Сергій Кульчицький.
– Головне – ми навчилися діяти як одне ціле. Ми пройшли бої на Майдані й уже тоді були згуртовані. А тепер, коли вивчили тактику, відчуваємо, що непереможні, – казав командир взводу 1-го резервного батальйону Олександр Вендюк.
При облдержадміністраціях розпочали набір до батальйонів територіальної оборони. Також створювали добровольчі формування при МВС. Виникали й батальйони, незалежні від державних структур. На початку війни добробатів було більш як 40 і вони зіграли вагому роль у відсічі агресору, доки провели мобілізацію і посилили українське військо.
У березні 2014 року у складі ЗСУ діяло дев'ять механізованих бригад. Значна частина їхнього особового складу була на позиціях біля кримських перешийків, на Сумщині та Харківщині, щоб запобігти можливому вторгненню з цих напрямків. На Луганщині й Донеччині бойових частин не було. Найближча – 25-та окрема Дніпропетровська повітряно-десантна бригада. Коли виникла потреба штурмувати укріпрайон сепаратистів у Слов'янську, то першою задіяли саме цю частину.
У ході першої хвилі мобілізації до війська залучили 35,3 тис. громадян України, які несли службу протягом року й потім були звільнені в запас. На початку травня 2014-го оголосили про другу хвилю. Її проведення пояснювали саме потребою деокупації Слов'янська. Протягом двох років провели шість хвиль мобілізації, які давали ресурс для нових бригад ЗСУ. Згодом потреба в мобілізації відпала через наплив контрактників.
Мобілізація в 2014–2015 роках допомогла створити нові частини ЗСУ, й на Донбасі: 54-та окрема механізована бригада – в Бахмуті, 56-та ОМБр – в Маріуполі та 81-ша окрема аеромобільна бригада – у Краматорську. Протягом кількох років вони стали в рівень із досвідченішими бригадами й тепер ефективно ведуть боротьбу з російськими окупантами.
19 березня 1279-го біля поселення Яминь у дельті річки Чжуцзян на Півдні Китаю монголи перемогли вдесятеро більший флот місцевої династії Сун. Загинуло майже 100 тис. китайських військових. Дізнавшись про поразку, канцлер Лу Сюфу втопився разом з імператором, 8-річним Чжао Біном. Великий хан Монголії Хубілай заснував династію Юань, яка правила Китаєм до 1368-го.
20 березня 1854 року в американському місті Ріпон у штаті Вісконсин противники рабства заснували Республіканську партію. Її активісти виступали за економічні реформи. Вони отримали підтримку переважно в північних штатах. Та 1861-го республіканця Авраама Лінкольна уперше обрали американським президентом. Він переміг південні штати у Громадянській війні і скасував рабство по всій країні.
21 березня 1935 року правитель Імперської держави Персія Реза-шах закликав іноземні делегації використовувати в листуванні назву Іран. Персією державу на Близькому Сході у VI ст. до н. е. почали йменувати греки. Місцеві ж вважали себе Іраном – "Землею аріїв". Після заклику Реза-шаха на міжнародній арені почали використовувати назву Імперська держава Іран, а після революції 1979-го – Ісламська Республіка Іран.
"У цьому місті живуть і проїжджають із різних місць найрозумніші уми, здатні винаходити всілякі геніальні вигадки. Забороняється їх будь-кому повторювати за формою та подібністю без згоди та ліцензії автора протягом десяти років. Порушник буде змушений виплатити автору сто дукатів (золота монета вагою 3,5 грама. – Країна), і винахід буде негайно знищено", –
ішлось у статуті, який ухвалили у Венеції 19 березня 1474-го. Документ запровадив першу у світі патентну систему. З 1474-го по 1788 рік Венеціанський сенат видав майже 2 тисячі патентів
5 
35413
Коментарі