Давид Бурлюк закликав скинути Пушкіна і Толстого з корабля сучасності

У столичному Центрі сучасного мистецтва М17 триває виставка "Авангард: у пошуках четвертого виміру". Присвячена українським митцям початку ХХ ст.

Про ключові роботи розповідає кураторка заходу, історик мистецтв Оксана Баршинова, 48 років

Аудіовізуальна інсталяція – історія модерну

За допомогою 3D-анімації оживили роботи Василя Кандинського, Казимира Малевича. Тут рухаються картини не лише авангардистів, а й сюрреалістів та постімпресіоністів, експресіоністів та фовістів.

 

Сучасна людина звикла до цифрового світу, постійної зміни картинок. Живе візуальними образами. І тому це таке ніби інтерактивне введення до тих статичних картин, які чекатимуть далі. Також це початок розмови про важливий аспект авангарду – його зацікавлення новими медіа. Авангард виник на початку ХХ століття. Зараз ми переживаємо таку ж техногенну революцію, що й художники 100 років тому. Тільки тоді це було винайдення літака, телефонного зв'язку, автомобілів, теорії відносності, а в нас це інтернет, соціальні мережі, клонування. Говоримо про політ на Марс – тобто з шаленою швидкістю оволодіваємо простором і часом.

"Кавказ", Олександр Богомазов, 1916 рік

Київський художник-авангардист Олександр Богомазов разом з Олександрою Екстер та Давидом Бурлюком започатковували нові течії. Їхні гасла: "Ні – живопису, так – формі, кольору, експериментам". Футуристи прагнули передати світ, який можна побачити у вікні. Наприклад, як автомобіль мчить із шаленою швидкістю. У кубізмі художників цікавить розкладання простору.

Богомазов писав "Кавказ" в один зі своїх найплідніших періодів. Художник не мав фінансів, щоб подорожувати світом. Був замк­нений, націлений всередину себе. Їздив територією Російської імперії, Фінляндією і Вірменією. На Кавказі опинився без друзів і без дружини, яка залишилася в Києві з маленькою дитиною. У листуванні з нею описував свої погляди на мистецтво. Перебував у закритому середовищі, майже без спілкування. Це стало поштовхом для визрівання ідей. Що добре видно на полотні. На цьому пейзажі всі форми наче рухаються. Вони абсолютно футуристичні, деформовані. Як це бачить людина нової епохи. Робота "Кавказ" завдяки динаміці розкриває явище кубофутуризму.

"Середняк", Віктор Пальмов, 1920-ті

Якщо Богомазов працював із формою, то авангардист Віктор Пальмов – із кольором. Про що свідчать три його картини з колекції Національного художнього музею України. Найбільша – "Середняк" – має характерну для 1920-х назву. Тоді в селі були куркулі, середняки й безземельні. Середняк – це людина, якій начебто належить зробити політичний вибір. Але для Пальмова важливим було не відтворити соціальний статус, а перетворити картину на інструмент, яким можна впливати на свідомість інших.

1920 року – це новий етап розвитку авангарду. Тепер митці включаються у суспільне життя. Пальмов намагається долучитися до будівництва соціалізму та формування нової людини за допомогою кольору. Спочатку вивчає роботи з оптики німецьких науковців, потім формує власну теорію кольоропису.

Віктор Пальмов, як і Казимир Малевич 1915 року, заявляє, що картина з її традиційним літературним сюжетом померла. Лише колір має надзвичайне значення. В роботах Пальмова цікавий зв'язок із народним мистецтвом. Одним із перших важливих напрямків у ранньому авангарді був неопримітивізм. Художник іде до спрощення зображення, схематизації. У СРСР за формалізм його роботи були заборонені.

"Мапа українського авангарду", 2018 рік

Найважливіша концептуальна складова виставки – це мапа авангарду на підлозі та стіні одного із залів.

Хотіли говорити не так про український авангард, як показати наше місце в його історії. Варто, наприклад, згадати село Чорнянка на Херсонщині. Там Давид Бурлюк сформував навколо себе об'єднання "Гілея", яке потім збурювало публіку в Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Харкові.

Бурлюк був людиною-оркестром. Їздив багато по Європі, організовував об'єднання, видавництва, писав маніфести. У своєму "Ляпасі суспільному смаку" закликає скинути Пушкіна і Толстого з кораб­ля сучасності. Відкрити й розчистити простір для майбутнього. Не вивчати старе, а продукувати нові ідеї.

Так само не можна оминути кустарні артілі у Вербівці на Черкащині та у Скопцях – тепер село Веселинівка Баришівського району на Київщині. Там авангардисти Казимир Малевич, Олександра Екстер, Іван Пуні, Іван Клюн, Ніна Генке-Меллер, Ольга Розанова робили ескізи для селянок. Традиційні українські вишивальні промисли відійшли від аматорського рівня й отримали професійне оформлення й менеджмент. Це була справжня лабораторія, створена, аби дослідити зв'язки авангарду з народним мистецтвом. На мапі також є і Львів, і білоруський Вітебськ, і німецькі Берлін та Мюнхен, столиця Франції Париж. Можна побачити зв'язки між цими центрами, міграції ідей та художників.

Авангард – це не щось далеке й відсторонене. Концептуальність сучасного мистецтва бере початок із маніфестів авангардистів. Культ розвитку творчої особистості сьогодні – це заклики авангардистів мислити образно, парадоксально. Навіть мінімалізм модних зараз інтер'єрів –

це влада форми й кольору, про яку почали говорити в епоху авангарду.

1 березня – 6 квітня

Виставка "Авангард: у пошуках четвертого виміру"

Київ, Центр сучасного мистецтва М17, вул. Антоновича, 102–104

×